“Шафа” спогадів, або Коли вашим клієнтам час викидати зайве

Мова йтиме про тих клієнтів, які регулярно практикують самоїдство. Адже всі час від часу заглиблюються у свою пам’ять у пошуках приємних спогадів, а замість них натрапляють на запилені коробки старих образ, невдач, сорому, які ніяк не викидаються. Розберемо ситуацію на прикладі умовної шафи.

Уявіть з вашим клієнтом, що він відкриває шафу перед важливим моментом у житті, і бачить там старий мотлох: сором за провалений іспит, страх перед новими викликами, невпевненість, яку колись сховали якомога далі. І ось, замість того щоб вибрати щось свіже, стильне, він знову риється у цьому хаосі й знаходить старі спогади, які вже давно мали опинитися на смітнику. 

Самоїдство – це як захламлена шафа. Там є важливі та потрібні речі, але до них не дістатися через гору мотлоху з минулого.

Сценарій №1: конструктивний підхід

Ваш клієнт має уявити, що він вирішив навести порядок. Відкрив шафу, дістав сезонний одяг, акуратно розклав, щось віддав на благодійність, інше відправив у смітник. У результаті — речі впорядковані, клієнту легше дихати, він точно знае, що і де лежить.

Це — конструктивна критика: ви разом аналізуєте ситуацію, робите висновки й рухаєтесь далі. Наприклад:"Наступного разу я підготуюся краще і не допущу такої помилки."

Сценарій №2: шкідливе самоїдство

Тепер запропонуйте клієнту уявити іншу картину: він відкриває шафу просто з цікавості. Та раптом натикається на старий светр, який вже три роки не носить, але жаль викинути. Починає згадувати, при яких умовах його купили, кого зустрічав в ньому, які дурниці робив тоді… І ось він вже сидить на підлозі серед купи старих речей, заглибившись у спогади, які не приносять жодної користі.

Те ж саме відбувається з нашою свідомістю. Відкриваючи «шафу» без конкретної мети, люди знову й знову переглядають старі помилки, жалкують про рішення, картають себе, порівнюють з іншими.

Конструктивна критика допомагає покращити майбутнє, самоїдство ж змушує топтатися на місці. 

Найгірше — така шафа має дивну властивість відкриватися сама. Наприклад, перед важливою співбесідою або зустріччю, коли треба бути впевненим у собі, мозок дістає коробку зі спогадами про всі невдалі виступи, промахи та дурниці з минулого.

"А пам'ятаєш, як у школі ти забув слова перед класом? Ось, і зараз точно щось піде не так!"

Таке "прибирання" залишає важкість у голові, зіпсований настрій і нульову мотивацію. 

1. Розібрати “речі” в “шафі” свідомо. Як із реальним безладом, важливо  переглянути свої думки та позбутися непотрібного. Які дійсно важливі, а що  просто тягне назад?
2. Залишити лише корисне. Ментальний простір має бути заповнений тим, що допомагає рухатися вперед, а не стояти  на місці.
3. Віднайти нове. Варто наповнити внутрішній світ новими позитивними  подіями, досягненнями й враженнями, аби “шафа” була джерелом натхнення, а не розчарувань.
4. Закривати “шафу” вчасно. Якщо відчуваєте, що клієнт починає  “перебирати” старі помилки, свідомо зупиніть його, запитайте: "Чи допоможе мені це зараз?".  Якщо “ні”, скористайтеся порадою Скарлетт О’Хара: “Подумаю про це завтра!”. 
5. Життя – не архів помилок, який потрібно зберігати на довгі роки. Це простір для нових можливостей, впевненості та легкості.