«Плюси», «мінуси», «паролі» і «явки» в роботі на державу для психологів і психотерапевтів

Початок року став багатим на події: депутати нарешті ухвалили закон, що регламентує роботу всієї психологічної сфери, а Національна служба здоров’я України розширила Програму медичних гарантій, до якої увійшли нові пакети послуг у сфері психологічного здоров’я.

Звісно, виникає закономірне питання: яким чином це стосується психологів, які працюють на себе? Відповідь – з’явилася можливість попрацювати на державу.

У цій статті ми розібрали, буквально «по кісточках», пакети Програми медичних гарантій і готові розповісти вам про умови, бонуси та проблеми, з якими може зіткнутися психолог на цьому шляху.

Починаємо, як завжди, з «матчастини». Отже, що ми маємо? З січня 2025 року НСЗУ оголосила про те, що Програма медичних гарантій була серйозно розширена, оскільки туди увійшли нові пакети послуг, зокрема в напрямку психосоціальної та психіатричної допомоги.

І вже з 1 січня 2025 року з’явився пакет «Психосоціальна і психіатрична допомога дорослим та дітям», який забезпечує надання допомоги населенню в центрах ментального здоров’я або ж удома мобільними мультидисциплінарними командами.

Крім того, у 2025 році обіцяють інтеграцію послуг із охорони психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги. А саме: всі медичні заклади первинної ланки, які мають договір із НСЗУ, зобов’яжуть сімейних лікарів бути ще й психологами — хоча б на найпростішому базовому рівні.

Чому ці нововведення можуть нас зацікавити? Читайте далі в статті.

У рамках пакета медичних гарантій «Психосоціальна і психіатрична допомога дорослим та дітям» передбачено такі послуги:

Психологічне консультування та підтримка – індивідуальні та групові сесії з психологами, які допомагають розібратися з особистими проблемами, емоційним станом і стресовими ситуаціями.

Психотерапія – застосування різних методів терапії, зокрема когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), сімейної терапії та інших підходів, спрямованих на покращення психічного стану пацієнтів.

Психоосвіта – навчальні заходи для пацієнтів і їхніх сімей, які допомагають зрозуміти природу психічних розладів, методи їхнього лікування та ефективні стратегії підтримки.

Кризове втручання – невідкладна допомога у випадках гострих психічних станів або кризових ситуацій, спрямована на стабілізацію пацієнта.

Реабілітаційні заходи – програми, спрямовані на відновлення соціальних і професійних навичок пацієнтів після перенесених психічних розладів.

Ці послуги надаватимуть як у стаціонарних умовах у центрах ментального здоров’я, так і вдома мобільними мультидисциплінарними командами.

І тут ми підходимо до найцікавішого. Як психологу, який не є сімейним лікарем і взагалі не має медичної освіти, потрапити в ці програми від Національної служби здоров’я України?

Як пише офіційний сайт НСЗУ, договір можуть укладати медичні заклади та приватні спеціалісти – психологи і психотерапевти. На сайті також зазначено, що психологи та психотерапевти повинні бути зареєстрованими як ФОПи та мати ліцензію на медичну практику. На цьому моменті зупинимося детальніше.

Як нам прокоментували юристи, в Україні психотерапевти без медичної освіти не можуть особисто отримати ліцензію на медичну практику – тут все строго: або лікар, або ні.

Однак психолог або психотерапевт може зареєструватися як фізична особа-підприємець (ФОП) або створити юридичну особу (наприклад, ТОВ) і найняти в штат кваліфікованих лікарів із відповідною медичною освітою та сертифікатами. У такому випадку ліцензія на медичну практику буде видана на ім'я ФОП або юридичної особи, а медичні послуги надаватимуть наймані спеціалісти, тоді як психологічні – психологи та психотерапевти. І все буде відповідати букві закону та не порушуватиме вимог МОЗ і НСЗУ. 

Є ще один шлях. Щоб працювати в рамках держпрограми, потрібно влаштуватися на роботу в медичний заклад, який уже підписав договір з НСЗУ. Звісно, і тут доведеться виконати низку вимог. Але вони узгоджені з новим законодавством і цілком логічні.

Перше – освіта і спеціалізація. Щоб працювати клінічним психологом, необхідно мати ступінь магістра (спеціаліста) за спеціальністю «Психологія». До 1 січня 2026 року потрібно пройти спеціалізацію за напрямком «Клінічна психологія».

Щоб обійняти посаду психотерапевта, потрібна ступінь магістра (спеціаліста) за спеціальністю «Психологія», завершена спеціалізація з «Клінічної психології» і подальша спеціалізація з «Психотерапії».

Якщо ви відповідаєте цим вимогам, цілком можна розраховувати на вакансію, тим більше, що ця професія буде надзвичайно затребуваною в найближчі роки, враховуючи реалії, в яких зараз перебуває Україна.

Після працевлаштування в медичний заклад, що має договір з НСЗУ, ви надаватимете послуги пацієнтам у рамках Програми медичних гарантій. Фінансування таких послуг здійснюється за рахунок державного бюджету.

Кажуть, що Homo homini lupus est, особливо коли йдеться про конкуренцію за клієнтів. Але не в цьому випадку. Працюючи на державу, ви отримуватимете клієнтів (пацієнтів) із кількох джерел.

Одним із ключових напрямів є співпраця із сімейними лікарями та закладами первинної медичної допомоги.

Саме лікарі первинної ланки – сімейні лікарі, терапевти, педіатри – проводять скринінг на психічні розлади та можуть рекомендувати пацієнтам звернутися до конкретного психолога чи психотерапевта. Але не до приватного спеціаліста, а до того, хто працює з НСЗУ. У такому випадку для пацієнта це безкоштовно, а послуги спеціаліста покриває держава. І що важливо – пацієнт може самостійно обрати психолога з будь-якого медичного закладу, який працює з НСЗУ та має відповідний пакет медичних гарантій.

Ще одним важливим джерелом клієнтів можуть бути психіатри та психоневрологічні диспансери. Часто психіатри працюють із пацієнтами, яким потрібна додаткова психологічна підтримка, наприклад, при невротичних станах, депресії або після медикаментозного лікування.

Корисним може бути співробітництво з лікарнями та стаціонарними відділеннями, де пацієнти після лікування психосоматичних чи невротичних розладів потребують подальшої реабілітації. Варто налагодити контакт із психотерапевтичними відділеннями лікарень або лікарями-неврологами, які працюють із пацієнтами, що стикаються з психологічними труднощами.

Однією з головних переваг є стабільне фінансування. НСЗУ оплачує надані послуги за кожного пацієнта відповідно до умов договору, що гарантує регулярний дохід без необхідності активного самостійного пошуку клієнтів. Наприклад, базова капітаційна ставка для первинної медичної допомоги у 2025 році становить 844,40 грн на рік за одного пацієнта, а остаточна сума може змінюватися залежно від віку та інших факторів.

Співпраця з НСЗУ збільшує потік клієнтів, оскільки пацієнтів можуть направляти сімейні лікарі, психіатри, соціальні служби та інші медичні спеціалісти.

Ще одна важлива перевага – фінансова передбачуваність і відсутність витрат на маркетинг. Оскільки пацієнти (клієнти) приходять за направленням, немає необхідності витрачати кошти на рекламу, як у випадку приватної практики.

Можливість працювати в команді, взаємодіючи з лікарями, психіатрами, соціальними працівниками, що сприяє значному розширенню бази контактів.

Додатковою перевагою є кар'єрне зростання та професійний розвиток. Спеціалісти, які працюють у системі охорони здоров’я, можуть брати участь в навчальних програмах, тренінгах і семінарах, організованих НСЗУ та Міністерством охорони здоров’я, що сприяє підвищенню кваліфікації і є однією з вимог нового закону.

Мінусів також вистачає.

Обмежений рівень оплати. Тарифи НСЗУ фіксовані і, як правило, нижчі, ніж у приватній практиці. Оплата здійснюється за конкретні послуги і не завжди покриває реальні витрати. Крім того, можливі затримки виплат, що може створювати фінансові ризики для спеціаліста.

Високе навантаження та обмежений час на пацієнта. Психологи, які працюють у рамках НСЗУ, стикаються з великим потоком пацієнтів. Це означає високу завантаженість і обмежений час на кожного клієнта. НСЗУ регламентує тривалість та кількість сеансів, що може впливати на якість допомоги. У приватній практиці психолог самостійно визначає вартість, тривалість і частоту зустрічей, а при співпраці з НСЗУ необхідно дотримуватися встановлених норм.

Обмежений вибір пацієнтів. Психолог, який співпрацює з НСЗУ, зобов’язаний працювати з різними категоріями пацієнтів, включаючи складні випадки — ПТСР, депресію, розлади особистості. Відмовити в прийомі, якщо пацієнт направлений через систему, неможливо. Крім того, значна частина клієнтів належить до соціально вразливих груп, що потребує додаткових зусиль і спеціальних навичок.

Ведення медичної документації. Психологу необхідно регулярно заповнювати записи в ЕСОЗ (Електронній системі охорони здоров’я), вести звітність та облік наданих послуг. Це займає додатковий час і може бути незручним для спеціалістів, які звикли працювати у більш гнучкому форматі.

Перевірки та контроль з боку НСЗУ. НСЗУ проводить аудити та моніторинг відповідності встановленим стандартам. У разі виявлення порушень можливі штрафи, санкції або навіть розірвання договору.

І найцікавіший момент, який хвилює кожного: скільки платять спеціалістам?

Заробітна плата психологів і психотерапевтів у державних медичних установах залежить від кваліфікації, досвіду, посади та місця роботи.

Психотерапевти та клінічні психологи включені до переліку професій із вищою немедичною освітою, затвердженого наказом МОЗ № 385.

Працівники цих посад мають право на мінімальну заробітну плату 20 000 грн відповідно до постанови Кабміну № 28 від 13.01.2023. І вже до цієї суми додаються премії, надбавки тощо.