Приховані хижачки: як проявляється жіночий нарцисизм

Видання The Guardian порушує важливу тему: жіночий нарцисизм часто діагностують неправильно. Довгий час дослідження «темних рис особистості» були зосереджені виключно на чоловіках, проте деякі вчені вважають, що стандартні тести не відображають того, як антисоціальні риси проявляються у жінок.

Коли ми чуємо слово «психопат», перед очима виникає образ чоловіка. Чарльз Менсон, Тед Банді, Йосип Сталін, Адольф Гітлер – список відомих особистостей з передбачуваними психопатичними рисами майже повністю складається з чоловіків. Навіть у художній літературі ми бачимо цей стереотип: Ганнібал Лектер, Патрік Бейтман, Норман Бейтс.

Але чи означає це, що жінки не здатні проявляти нарцисизм або психопатію? Як пише The Guardian, багато досліджень ґрунтувалися на ідеї, що жіноча психіка менш схильна до темних рис. Проте останні наукові дані руйнують цей міф.

Вчені, такі як Ава Грін з Лондонського університету, зазначають, що ці риси у жінок просто виражені інакше, ніж у чоловіків. Це ускладнює діагностику і може призвести до хибних діагнозів, таких як прикордонний розлад особистості.

Особистісні риси, об'єднані в так звану «темну тріаду» – психопатія, нарцисизм і макіавеллізм – зустрічаються не тільки у чоловіків. Дослідження показують, що близько третини людей мають вище середнього рівень цих рис, що проявляється у жадобі влади, маніпулятивності, відсутності емпатії та егоїзмі.

Дослідження Антонелли Сомми з Університету Віта-Салюте Сан-Раффаеле виявило, що жінки з високими показниками «темної тріади» частіше демонструють агресію, але в іншій формі, ніж чоловіки. Чоловіки, як правило, більш прямолінійні в агресивних проявах, тоді як жінки віддають перевагу маніпуляціям, пліткам і зраді.

The Guardian зазначає, що існує два види нарцисизму: грандіозний і вразливий. Чоловіки частіше демонструють грандіозний нарцисизм, що супроводжується високою самооцінкою і екстраверсією. Жінки ж схильні до вразливої форми, що характеризується інтроверсією, оборонною позицією і низькою самооцінкою.

Проте жінки-нарциси проявляють свою агресивність більш завуальовано. Вони можуть використовувати образ м’якості і вразливості, щоб маніпулювати оточуючими, стверджує Ава Грін. Такі жінки все ж схильні до обману, контролю і брехні, просто роблять це в менш очевидній формі.

У корпоративному середовищі нарцисичні риси також проявляються по-різному у чоловіків і жінок. Як пише The Guardian, нарцисичні чоловіки-керівники демонструють агресивну домінантність, тоді як жінки можуть діяти підступно, використовуючи приховані маніпуляції. Наприклад, жінка-керівник може звільнити співробітника, але при цьому перекласти відповідальність на начальство, тоді як чоловік швидше прийме рішення відкрито.

Як зазначає Клайв Бодді з Університету Англії Раскін, традиційні тести можуть недооцінювати жіночу психопатію. Чоловіки з психопатичними рисами частіше використовують фізичне залякування, тоді як жінки застосовують маніпуляції, хибні звинувачення і навіть власних дітей, щоб здобути владу і контроль. Приклади – Гіслен Максвелл і шахрайка-підприємниця Елізабет Холмс.

Дослідження професора Феличе Карабеллезе виявило, що серед жінок-вбивць в Італії значна частина мала клінічно виражену психопатію. Проте діагностичні тести часто не можуть зафіксувати ці риси у жінок, оскільки вони орієнтовані на чоловічі прояви психопатії, такі як фізичне насильство.

За даними The Guardian, клініцисти, особливо чоловіки, можуть підсвідомо уникати постановки діагнозу «психопатія» жінкам, якщо ті виглядають милими і чарівними. Але це не робить їх менш небезпечними. Жінки з такими рисами можуть бути токсичними у стосунках, руйнувати колективи на роботі і навіть маніпулювати системою правосуддя.

Важливо враховувати гендерні відмінності у проявах психопатії і нарцисизму, щоб покращити діагностику і запобігти можливим руйнівним наслідкам. Адже психопатія у жінок, як і у чоловіків, становить серйозну загрозу для суспільства.

Як підсумовує The Guardian, суспільство має відмовитися від ідеї, що жінки запрограмовані бути виключно добрими і турботливими. Лише усвідомивши їхню реальну психологічну складність, ми зможемо досягти справжньої рівності.