Скорочення під підозрою: як текстові абревіатури руйнують довіру

Вважаєте, що «дяк» — зручніше, ніж повне «дякую»? Нове дослідження Американської психологічної асоціації застерігає: такі текстові скорочення можуть створити враження, що ви нещирі.

Науковці зі Стенфордського університету, провівши вісім експериментів за участю понад 5300 осіб, з’ясували, що відправники повідомлень, які використовують скорочення, здаються менш чесними. Більше того, такі повідомлення отримують менше відповідей, що пов’язано з відчуттям недостатніх зусиль з боку відправника.

«Ми думали, що скорочення створюватимуть атмосферу неформального спілкування, — зізнається провідний дослідник, докторант з поведінкового маркетингу Девід Фанг. — Але виявилося, що це викликає протилежний ефект: співрозмовники сприймають їх негативно».

Сучасні месенджери переповнені скороченнями на кшталт «дяк» або «OMG», і 99% учасників опитування зізналися, що регулярно їх використовують. Однак 84% навіть не здогадувалися, що це може дратувати співрозмовників.

Дослідження проводилися в умовах, максимально наближених до реальності: від аналізу переписок у додатках для знайомств до спілкування в групах Discord. Висновки залишалися незмінними: що більше скорочень у повідомленні, то коротшими й рідшими були відповіді. Особливо це помітно на початку стосунків, де щирість є ключовим фактором.

Хоча молодь зазвичай частіше використовує абревіатури, навіть вони висловлювали роздратування з цього приводу. У деяких випадках скорочення могли посилювати відчуття самотності, коли співрозмовники ставали менш чуйними.

Попри це, дослідники не закликають повністю відмовлятися від лаконічності. «Важливо враховувати контекст. Якщо ви переписуєтеся з кур’єром, скорочення доречні. Але якщо ви хочете налагодити довірливі стосунки, краще писати слова повністю», — зазначає Фанг.

Як показує дослідження, скорочення можуть бути зручними, але в довгостроковій перспективі вони здатні підірвати довіру. Вибір за вами: коротке «дяк» чи тепле «дякую»?