Когнітивні порушення у матері - потенційний розвиток деменції у дітей: вчені вияснили причини

Нове дослідження, проведене вченими з Шефілдського Університету, продемонструвало, що генетична схильність до хвороби Альцгеймера має значно більший вплив з боку материнської лінії, ніж батьківської.

Хвороба Альцгеймера є серйозним неврологічним розладом, що призводить до втрати пам'яті, втрати незалежності та порушення здатності до спілкування з оточуючими. У 2020 році понад 55 мільйонів людей у всьому світі страждали деменцією, при цьому на хворобу Альцгеймера припадало 60-70% всіх випадків.

Прогнозується, що кількість людей, які страждають деменцією, буде збільшуватись удвічі кожні два десятиліття. У зв'язку з цим дослідження, спрямовані на покращення діагностики, лікування та профілактики, стають надзвичайно актуальними. 

“Останнє дослідження може стати важливою основою для розробки нових терапевтичних стратегій”, коментує Рахул Сидху, науковець з Шефілдського університету. 

Дослідження, опубліковане в JAMA Neurology, показало, що особи, у яких матері мали порушення пам'яті, демонстрували вищий ризик розвитку хвороби Альцгеймера у будь-якому віці порівняно з тими, у кого аналогічні проблеми були лише по батьківській лінії або взагалі відсутні. Однак якщо батько людини переживав ранні когнітивні проблеми (до 65 років), ризик також збільшувався.

У дослідженні взяли участь 4413 осіб у віці від 65 до 85 років, які не мали когнітивних порушень або проблем з пам'яттю. Значний розмір вибірки дослідження є його важливою перевагою, дозволяючи більш точно інтерпретувати результати. Однак варто відзначити, що більшість учасників були білими, тому результати можуть не повністю відображати ситуацію для інших етнічних груп.

Учасники були частиною дослідження Anti-Amyloid Treatment in Asymptomatic Alzheimer, третя фаза якого є клінічним випробуванням нового препарату, здатного уповільнити прогресування когнітивних порушень. Когнітивні функції учасників оцінювалися за допомогою короткого тесту на психічний стан.

Для сканування мозку учасників на предмет наявності маркерів хвороби Альцгеймера використовувалася позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Основна увага приділялася амілоїдним бляшкам, які є одним з двох ключових ознак хвороби Альцгеймера. Ці токсичні бляшки утворюються через накопичення білка, відомого як бета-амілоїд.

Вважається, що амілоїдні бляшки відіграють провідну роль у пошкодженні та загибелі нейронів, що призводить до розвитку хвороби Альцгеймера. Другою ознакою хвороби є білок тау, який в цьому дослідженні не оцінювався.

Накопичення бета-амілоїду вважається важливим передвісником хвороби Альцгеймера, оскільки рівні цього білка можуть зростати за багато років до появи когнітивних порушень.

Результати ПЕТ-сканування показали, що учасники, у яких матері мали порушення пам'яті (незалежно від віку початку проблем), демонстрували вищі рівні бета-амілоїду. Рівні бета-амілоїду були значно вищими у середньому у тих, хто мав материнську історію втрати пам'яті, ніж у тих, чиї батьки мали такі проблеми.

Також учасники, у яких батьки мали ранні когнітивні порушення (до 65 років), також мали вищі рівні бета-амілоїду. У той час як у учасників, у яких батьки мали пізні когнітивні порушення (після 65 років) або взагалі не мали історії втрати пам'яті, рівні бета-амілоїду залишалися нормальними.

Причини цієї зв'язку до кінця не з'ясовані. Однією з гіпотез є мітохондріальна дисфункція. Мітохондрії, які є енергетичними структурами клітин, успадковуються виключно по материнській лінії і мають власну ДНК, яка піддається мутаціям. Попередні дослідження вже підтвердили зв'язок між мітохондріальною дисфункцією та хворобою Альцгеймера.

Мозок, який використовує близько 20% енергії організму, особливо чутливий до енергетичних порушень, що можуть призвести до когнітивних розладів і, потенційно, до хвороби Альцгеймера.

Це дослідження ґрунтується на попередніх менших дослідженнях, що вивчали роль генетичних факторів у розвитку хвороби Альцгеймера. Через невеликі розміри вибірок попередні дослідження не мали достатньої статистичної потужності для отримання значущих висновків. Набагато більший розмір вибірки цього дослідження дозволив зробити більш обґрунтовані висновки та підкреслити важливість материнської генетики.

Основним висновком дослідження є те, що ризик розвитку хвороби Альцгеймера у людини може залежати від того, чи успадкувала вона її від матері або від батька, а також від віку початку когнітивних проблем у батька або матері. Таким чином, врахування гендерно-специфічної історії батьків може бути ключем у визначенні людей з високим ризиком хвороби Альцгеймера.

Наступним кроком може стати дослідження впливу материнської ДНК, включаючи Х-хромосому, на розвиток захворювання. Якщо ця гіпотеза буде підтверджена, це відкриє нові терапевтичні цілі для лікування. Враховуючи, що мітохондрії успадковуються по материнській лінії, подальше дослідження мітохондріальної дисфункції також може допомогти краще зрозуміти, чому наявність когнітивних проблем у матерів збільшує ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Це дослідження підтверджує вирішальну роль генетики у розвитку хвороби Альцгеймера, але це не єдиний фактор ризику. Відомо, що модифіковані фактори, такі як діабет, високий кров'яний тиск, серцево-судинні захворювання та неправильне харчування, також значно впливають на розвиток цього нейродегенеративного захворювання.