Сексуальний перенос. Що робити, якщо клієнтка бачить не тільки психолога, а й чоловіка?

Сиджу перед екраном ноутбука, чекаю на початок сесії. Це вже десятий раз, коли ми зустрічаємося з психологом. Спочатку він здавався мені просто спокійним, уважним, вміє слухати. Але зараз щось змінилося. Я починаю ловити себе на думці, що чекаю наших зустрічей сильніше, ніж зазвичай.

— Аню, як пройшов твій тиждень? — запитує він з легкою посмішкою.

— Нормально, загалом. Робота, дім, робота. Але я багато думала про нашу останню бесіду, — відповідаю я, відчуваючи, як всередині починає теплішати.

Ми говоримо про мої проблеми, він ставить запитання, я відповідаю. Але всередині мене починається якесь хвилювання. Його голос, погляд — все це виглядає особливим. Іноді здається, що він бачить мене наскрізь, і це… заводить.

Після сесії я сиджу перед чорним екраном і не можу викинути з голови його обличчя. Чому я так почуваюся? Можливо, це ефект переносу, про який так багато говорять? Я вирішую розібратися у своїх почуттях. Починаю записувати свої думки. Це допомагає зрозуміти, що я бачу у Владі не тільки психолога, а й чоловіка. Пригадую, як він уважно слухає мої історії, як вправно спрямовує мене до усвідомлення проблем. Ці моменти стали для мене дуже важливими.

Минає кілька днів, і я розумію, що хочу, щоб він помітив мене як жінку. Але що, якщо він бачить у мені тільки клієнтку? Ця думка не виходила у мене з голови, і я вирішила, що повинна дізнатися про його почуття.

Минуло кілька днів. На наступну сесію я надягаю яскравішу сукню з відкритим декольте. Роблю макіяж і сідаю перед камерою, ретельно вибираючи ракурс, щоб виглядати привабливо. Здається, все ок.

— Аню, як ти сьогодні? — запитує Влад на початку сесії.

— Все добре, а ти? — відповідаю я, намагаючись, щоб мій голос звучав впевнено і трохи грайливо.

Ми починаємо обговорювати моє життя, і я помічаю, що його погляд починає блукати, дивиться у бік. Очевидно, що я його хвилюю. Це додає мені впевненості.

Я роблю компліменти професіоналізму Влада, відзначаю, як він мені допомагає. Він приймає це спокійно, але мені здається, що «лід зрушився».

На наступній сесії я вирішую бути ще відвертішою. Надягаю сукню з глибшим декольте, без бюстгальтера, та роблю яскравіший макіяж. Під час розмови частіше посміхаюся, сміливо дивлюся йому в очі та відверто кокетую.

— Я думаю, що ти найкращий психолог, з яким я працювала, — кажу я, і в моєму голосі проскакує нотка захоплення.

Він дивиться на мене уважно, ніби намагається зрозуміти, що стоїть за моїми словами.

— Дякую, Аню, мені приємно це чути. Але давай повернемося до теми розмови.

Його реакція спокійна і витримана. Це мене злить. Мені хочеться почуттів, якихось емоцій! Розуміння, що він помітив мене як жінку! Не знаю, що рухало мною в той момент. Зачеплене Его чи страх відторгнення, про який ми так часто говорили. Але наприкінці сесії я наважилася на крайні заходи. 

Я нахиляюся до камери, трохи знижую голос:

— Владе, я хочу зізнатися... я часто думаю про тебе поза нашими сеансами.

Він дивиться на мене з тим самим спокоєм, але в очах миготить щось нове, ледь вловиме.

— Це нормально. Ми обговорюємо дуже особисті, болючі теми…

— Я не про це! — знову злюся я.

Мене захльостує хвиля адреналіну, і я випалюю:

— Ти мені подобаєшся як чоловік!

Влад зробив невелику паузу, обдумуючи мої слова.

— Аню, це важливо. Дякую, що ти змогла відверто мені про це сказати. У нас вже закінчується час, давай обговоримо це на наступній сесії?

Я мовчки скинула дзвінок, а всередині все палало. Як він може бути таким холодним, безпристрасним щодо мене?!! Це мене злить! Тепер звабити його стало для мене справою принципу!

— Я хочу продовжити нашу розмову, — заявила я на наступній зустрічі. — Мені важко ігнорувати свої почуття. І я хочу знати про твої. 

Влад залишається незворушним, як завжди.

— Аню, твої почуття — це частина процесу. Давай спробуємо розібратися, що за ними стоїть?

Я внутрішньо здригаюся. Його професійна дистанція не залишає місця для ілюзій. До горла підкочується клубок. Я відчуваю образу, але ця образа не на психолога. У той момент я зрозуміла, що приблизно такі ж почуття відчувала щодо батька, коли ще маленькою намагалася привернути його увагу. А коли він ігнорував мене, підкочував ось цей клубок.

Того дня я зрозуміла, що моє прагнення звабити психолога — це відображення моїх власних бажань і страхів, які були пов'язані з батьком. Ми обговорили це з Владом, і мої спроби зваблення поступово перейшли в усвідомлення власної значущості та привабливості. Я почала розуміти, що важливо не те, як він бачить мене, а як я бачу себе.

І це усвідомлення принесло мені внутрішній спокій.

Минув тиждень, і я відчуваю, що всередині мене щось змінилося. На черговій сесії я вирішую бути собою, без зайвих ігор. Надягаю просту сукню, роблю мінімальний макіяж. Сьогодні я хочу бути чесною та відвертою.

— Аню, як ти себе почуваєш сьогодні? — ставить він своє стандартне запитання.

— Спокійно. Я думаю, що багато чого зрозуміла за останні дні, — відповідаю я, відчуваючи, що говорю це щиро.

Ми починаємо обговорювати мої почуття, і я розповідаю про свій досвід за останні тижні. Про те, як намагалася привернути його увагу, як аналізувала свої емоції та вчинки.

— Я зрозуміла, що мої почуття були важливим етапом у моєму самопізнанні, — кажу я. — Вони допомогли мені краще зрозуміти себе, свою привабливість і значущість.

Я розповідаю це і відчуваю, як всередині мене щось змінюється. Я більше не бачу Влада як об'єкт своїх бажань. Він стає для мене символом внутрішнього зростання та розуміння себе.

До кінця цієї сесії я почуваюся вільною. Вільною від ілюзій, від непотрібних проекцій, вільною бути собою. Я вимикаю комп'ютер і усвідомлюю, що це був не просто етап у терапії, а значний крок у моєму житті.

На одній із останніх сесій я вирішую поділитися своїми роздумами.

— Я хочу сказати тобі дякую. Завдяки нашим зустрічам я багато чого зрозуміла про себе. Я більше не відчуваю тієї залежності, яку відчувала раніше.

Влад посміхається.

— Це твоя заслуга, Аню. Ти зробила більшу частину роботи.

Ця сесія стала завершенням одного важливого етапу в моєму житті та початком нового. Тепер я готова до нових викликів, знаючи, що в першу чергу треба бути чесною з самою собою.