Божевільні, сталкери, співзалежні: все про кохання великих художників

Художники - люди з особливим відчуттям світу. І кохають вони на надломі - кожного разу, як востаннє в житті. Кохання, коханих та коханок потім оспівують у творчості. Тому на картинах ми читаємо нюанси почуттів, які не були висловлені словами. Це - їхній власний акт психотерапії та сублімації. 

Їй 35, йому 25. Він незнаний художник, вона - муза видатних. Вона - Гала, він - Далі. 

На момент знайомства Олена Дьяконова була одружена з французьким поетом Полем Елюаром, в її офіційних коханцях ходив німецький художник Макс Ернст. А Далі був ще незайманим. У її компанії він незграбно жартував, нервово сміявся. Але вона змогла в ньому розгледіти дещо більше, ніж милого початківця. 

Сучасники Далі ненавиділи Галу. Вони вважали її “мадам жадібною до грошей” та ще й манією величі. Сам Сальвадор був певен - це вона відкрила в ньому генія. Вона стала головною музою, єдиною жіночою моделлю та його іконою. Вона ж взяла в руки усі фінансові справи, до яких Далі був байдужий. І в нього почали з'являтися, а головне - затримуватися, гроші. 

Сучасні дослідники переконані, що Гала зробила дещо більше - стала головною дійовою особою усіх перфоменсів художника, допомогла розкрити його талант. Її визначну роль в формуванні Далі як художника, визнавав і сам митець. 

Наприкінці 60-х, стосунки між Галою та Далі згасли. Далі купив дружині окремий замок Пуболь. І відселив її. Там вона багато часу проводила в товаристві молодих красенів. Мистецьке середовище пліткувало, що їхня кількість була чималою, а різниця у віці вражала. Коли ж Гала пішла у засвіти, Далі засумував і покинув живопис…

Геніальному живописцю Вінсенту Ван Гогу, одному з провідних митців постімпресіонізму не щастило на жінок. Не щастило катастрофічно.  

Жінки, які йому подобалися, не відповідали на залицяння незграбного дивака. Закохувався він пристрасно, дуже часто в жінок у скруті. А ті.. відмовляли. Художник страждав та сталкерив обраниць. Та все рівно отримував відкоша. 

Вони зустрілися влітку 1881 року в Еттені, де служив батько художника пастор Теодор. Кей була двоюрідною сестрою Вінсента. Нещодавно вона стала вдовою, мала маленького сина. Ван Гогу вона й раніше подобалась, а тут почуття просто затьмарили розум художника, тож той довго не барився і зізнався в коханні. Утім, Кей злякалась такої наполегливості і швиденько поїхала від родичів. Вінсент писав, добивався взаємності…

Ван Гог поїхав за нею в Амстердам. Кей і там відмовилась з ним побачитись. Засліплений нав’язливим коханням художник, попросив в її батька про послугу. Мовляв, скільки протримає руку над полум’ям лампи, на стільки хвилин той дозволить йому зустрітися з Кей. Той посміявся, загасив свічку і наказав художнику йти геть. 

Того разу Вінсент пішов з гарбузом, а на світ з’явилось полотно “Жінки Арля”, де одна з героїнь так схожа на Кей. 

Вони зустрілись в богемних художніх колах паризького Монпарнасна. Йому - 33, їй - 19. Він знаний художник, вона - початківиця, зачарована його талантом. 

Амадео Модільяні та Жанна Ебютерн, здавалось, були з різних світів. Він мав пристрасть до жінок та наркотиків, попри талант, практично не мав грошей. Вона - з поважної католицької родини. Звісно, батьки такий союз не схвалювали. Та кохання перемогло, Жанна стала головною музою і єдиною жінкою, на якій планував одружитися Модільяні. Амадео навіть писав розписку, де обіцяв побратися.

Але все змінила хвороба Амадео. Художник захворів на туберкульоз і помер. За кілька днів після його смерті, Жанна вистрибнула з вікна. На той момент вона була на дев’ятому місяці вагітності. Сиротою залишилась донька пари - маленька Жанна.

Він - красень з аристократичними манерами та скандальний і неймовірний художник. Після його “Сніданку на траві” та “Олімпії” гудів увесь Париж. Він став натхненником усіх імпресіоністів, хоч себе до цього руху ніколи не зараховував. Вона - сучасна красива жінка, яка кинула виклик суспільству і робила впевнені кроки як художниця. Перша зустріч таких людей не могла не відбутися саме у Луврі.

Берта Морізо та Едуард Мане зустрілися у 1868 році. Для художника вона стала музою. Вони були закохані, але довго тримали дистанцію. Говорили про мистецтво, обговорювали власні роботи та писали картини. Мане всю пристрасть лишав на полотні. Ані розлучитися з дружиною, ані зробити Берту коханкою він і не думав. Крапкою у романі, який так і не розпочався, стало полотно “Букет фіалок та віяло” в якому є деталь: записка “Берті Морізо… Едуард Мане”. Картину він подарував жінці в той рік, коли вона одружувалась. Вона стала дружиною його брата Ежена Мане. 

Вона була харизматичною жінкою. Вона була заміжня, вже встигла народити трьох дітей та була на сім років старшою за нього. Він - молодий талановитий художник. 

Михайло Врубель познайомився з Емілією Праховою в Києві, куди приїхав на запрошення її чоловіка Адріана на реставрацію фресок у Кирилівській церкві та створення іконостаса там же. Емілія підкорила художника розумом та своєю дикою емоційністю. Він також не стримувався і всіляко намагався добитися взаємності. Зрештою, це помітив навіть її чоловік і відправив художника з очей подалі - вчитися до Італії. 

Але навіть після повернення з Італії, пристрасть не згасла. Врубель готовий був одружитися на Праховій. Він малював її обличчя на всіх полотнах. Емілія залишилася байдужою до почуття художника. А той.. взяв і збожеволів. Біль нерозділеного кохання він почав втілювати в полотнах. Але з-під пензля виходили демони, з очима Емілії. Які потім довго переслідували митця у нерозділений пристрасті. Особистий демон Врубеля - Прахова пережила митця на 17 років.