Харчова залежність, або обʼідання з точки зору психології

Сучасна людина страждає від цілого ряду залежностей. Окремо в цьому ряду стоїть харчова залежність. Чому? Бо людина не може відмовитись від їжі. 

Як же корелюється розлад харчової поведінки з обжерливістю, як одним з плотських гріхів. В християнстві демоном обжерливості є Бегемот. ( Згадаймо М. Булгакова).

Причина харчової залежності - батіг ХХІ століття - стрес. В основі інстинкт самозбереження. Його завдання - мобілізувати внутрішні ресурси , щоб вижити. 

Так було від «сотворения мира» і донині. Тільки ж світ став значно безпечнішим, ніж тоді коли навколи були хижі звірі, які могли напасти в будь-яку мить. 

Інстинкт самозбереження став менш затребуваним і, щоб не стати безробітним, почав давати сигнали «Бий- Біжи-Замри» тоді, коли загрози життю немає. Наприклад, начальник не задоволений роботою, хтось «підрізав» на дорозі і тіло отримує сигнал хибної тривоги, якби ця ситуація несе загрозу життю. 

Ось Вам і стреси. Стрес - це напруга. Постійний стрес - це дискомфорт схожий на те, що зараз на тебе нападуть. 

Я не буду перевантажувати вас біохімічними процесами, які відбуваються в нашому організмі, але ж дещо ви маєте знати. Так ось. Дофамін - це гормон і нейромедіатор, який найчастіше повʼязаний з системою задоволення і нагородження. 

Під час прийомі їжі вивільняється дофамін і сигнал про те, що цю дію варто повторити. Це стосується і сексу і наркотиків. Але ми говоримо про їжу. Отже - дофамін стимулює систему заохочення для діяльності корисної для здоров’я людини, проте часто відбувається збій системи. І хоч дофамін не впливає на наш настрій напряму, як серотонін , але він викликає задоволення, а значить і радість. 

Наприклад. Дитині, щоб заспокоїти дають цукерку. В результаті утворюється звʼязок: стрес- задоволення (від смачної їжі). Згодом стійке звикання. Ось так ми і підсідаємо на заідання. Заідаємо коли злимося і не можемо виразити свої емоції, коли не задоволені собою, коли боїмось критики, коли,коли… Балуємо себе смачненьким, бо жаліємо себе, бо заслужили і так далі. Не можемо зупинитись, коли їмо смачну їжу, бо отримуємо задоволення, якого не отримуємо в інший спосіб. Ось так і формується розлад харчової поведінки. 

Як же вийти з цього замкненого кола? 

Психологами, дієтологами написано безліч рекомендацій та знято багато передач на цю тему. Але ще раз:

1. Фізичне навантаження: фітнес, басейн, біг, велосипед будь що в розумній мірі і в задоволення. 
2. Не нагороджуйте себе їжею 
3. Не заідайте їжею проблему 
4. Не дозволяйте собі слабинку «від одного кусочка нічого не буде» 
5. При необхідності зверніться до спеціаліста ( лікаря чи психолога) 

Як бачите поради вимагають дисципліни і самоконтролю. 

«Легко сказати - а Ви зробіть», - скажете ви. І будете цілком праві. 

Іслам, іудаїзм, християнство - врегульовують процеси споживання їжі. 

Багато чого залежать від клімату і культурних традицій. В християнстві обовʼязковим є, крім тривалих постів, щотижневе постування. 

З точки зору здоров’я - це розвантажувальний день, що схвалюється дієтологами, як і тривалі багатоденні постування.

Ісус говорив, що від зловживання яствами буває безсоння, біль в животі і навіть холера. 

Обʼідання, як і пʼянство руйнують наше здоров’я, заважають ясності розуму та прийняттю мудрих рішень. Спаситель заповів своїм Апостолам утримуватись від обʼідання та пʼянства. Як і інші гріхи - обʼідання треба спокутувати молитвою і покаянням. Велику роль відіграє мобілізація волі, труд і самодисципліна. 

Пропоную розглянути заповіді Христа під сучасним кутом зору.

Мобілізація волі, самодисципліна і фізичне навантаження. Традиційно в нашій культурі день будь-якої сімʼї, від селянської до дворянської починався з гігієнічних процедур і сніданку. Потім люди, які займались фізичною працею, займалися роботою, представни інших соціальних груп мали також навантаження на тіло такі, як кінні чи велосипедні прогулянки, плавання, танці, тощо.

Обовʼязково поступали один день на тиждень, коли їжа була легкою. Дотримувались традицій, як національних, так і в середині соціальних груп ( селянських, купецьких, дворянских). Традиції дисциплінували. 

Погодьтесь, якщо ви будете снідати і обідати - не буде пізніх вечірніх обʼідань.Якщо ваше тіло матиме фізичне навантаження в міру - ви матимете гарний вигляд, будете привабливим і в гарному настрої. Але тільки вольових зусиль і впорядкованого здорового способу життя може бути не достатньо. Можливі рецидиви. 

Тому:

Спокутування покаянням і молитвою. Сучасні люди, як правило неоцерковлені. Але ж наша душа також потребує чистоти, як і тіло. Нейтралізація емоцій( образи, провини, сором, гординя) потребує «зеркала», тобто іншої людини і нею може бути психолог. 

Причиною переїдання може бути глибока дитяча травма. 

Наприклад. Молода приваблива, успішна жінка досить часто заідала свій настрій смачненьким. Після споживання тістечка чи цукерок в великій кількості, відчувала сором, злість на себе і настрій ще більше псувався. За порадою психолога відслідкувала свої автоматичні думки. Виявилось, що бажання зʼїсти смачненьке виникає тоді, коли вона не задоволена собою, коли виникає тривожність. 

При трансформації ментального стану виявилось, що в дитинстві її батьки залишили на бабусю, вона дуже сумувала за мамою. До того ж мама не вміла дати їй того тепла, якого їй так хотілось. 

Така психотравма потребує тривалої терапії клієнта, але ж нагородою буде почуття свободи від харчової залежності та самодостатність. 

Полюбіть себе і своє тіло. 

Любов до себе - це святий Грааль щастя.