Психологія сексизму: як гендерна нерівність впливає на суспільство і чому з цим потрібно боротися

За матеріалами Магдалени Завіши, доцентки кафедри гендерної та споживчої психології, директорки Центру досліджень груп і суспільств та голови факультетського комітету Афіна Свон, Університет Англії Раскін, та Наташі Косаковської-Березецької, професорки та завідувачки кафедри крос-культурної та гендерної психології, Гданський університет.

Гендерна рівність залишається одним із ключових викликів сучасного світу. У той час, коли права жінок обмежуються в ряді країн, а значна частина суспільства вважає, що фемінізм «зайшов надто далеко», жінки продовжують стикатися з масштабними перешкодами. Це брак доступу до освіти, економічна нерівність, репродуктивні обмеження і навіть насильство. 

Водночас багато жінок, які працюють на повну ставку, відчувають перевантаження, адже змушені нести відповідальність за більшість домашніх обов’язків і неоплачуваної роботи з догляду за близькими. У таких складних умовах легко запитати себе: чи можливо досягти справжньої гендерної рівності?

Проте масштабне дослідження, проведене Магдаленою Завішею та Наташею Косаковською-Березецькою в 62 країнах, дає надію. Дослідниці встановили, що гендерна рівність корисна для всіх, а сексизм, навпаки, шкодить суспільству, незалежно від статі. Він впливає на економіку, суспільне здоров’я і навіть на рівень безпеки в країнах.

Результати дослідження показують, що сексизм має серйозні негативні наслідки. Наприклад, високий рівень сексизму пов’язаний із низькою економічною продуктивністю: чим вищий рівень сексизму в суспільстві, тим нижчий ВВП країни. Це пов’язано з обмеженням доступу жінок до освіти і працевлаштування, що позбавляє економіку цінного людського капіталу.

Сексизм також впливає на рівень безпеки. Авторки дослідження виявили, що він корелює з низькими показниками «глобального індексу миру», включно з підвищенням внутрішньої напруженості, міжнародних конфліктів і мілітаризації.

Окрім того, сексизм підриває основи демократії, посилюючи антидемократичні практики. Це також позначається на здоров’ї людей: країни з високим рівнем сексизму демонструють нижчі показники тривалості здорового життя як у жінок, так і у чоловіків. Наприклад, збільшення рівня сексизму всього на один пункт (за шкалою від 0 до 5) скорочує тривалість життя на 9,12 місяця у чоловіків і на 8,88 місяця у жінок.

Хоча основними жертвами сексизму залишаються жінки, він також негативно впливає на чоловіків. У культурі, де звернення за допомогою (психологічною чи медичною) сприймається як ознака слабкості, чоловіки часто уникають турботи про своє здоров’я. Сексизм також сприяє ризикованій поведінці, наприклад, водінню без паска безпеки або агресії, що безпосередньо впливає на їхнє здоров’я і добробут.

Дослідження Завіши та Косаковської-Березецької підкреслює, що сексизм має дві форми: відкриту ворожість і удавану позитивну доброзичливість.

Ворожий сексизм виражається в неприязні до жінок, які порушують традиційні гендерні норми, наприклад, до жінок-політиків. Доброзичливий сексизм, навпаки, виглядає як захист і турбота: він ідеалізує традиційні ролі жінок, заохочуючи їхню слабкість і залежність.

На перший погляд доброзичливий сексизм здається безневинним. Проте дослідження показує, що він укріплює стереотипи, знижує продуктивність жінок і послаблює їхнє прагнення до рівноправ’я. Ба більше, чим сильніший доброзичливий сексизм у країні, тим менше жінок беруть участь у трудовій діяльності, а їхня неоплачувана праця по дому займає більше часу.

Дослідниці також показали, що обидва види сексизму взаємопов’язані. Країни з високим рівнем доброзичливого сексизму одночасно демонструють високий рівень ворожого. Разом вони формують систему «залізного кулака в оксамитовій рукавичці», яка водночас карає жінок за відхилення від гендерних норм і винагороджує за дотримання традиційних ролей.

Чоловіки частіше дотримуються сексистських переконань, але жінки також нерідко засвоюють ці стереотипи, приймаючи доброзичливий сексизм у надії на обіцяну захист і турботу. Проте результати дослідження доводять, що ця обіцянка є оманливою: країни з високими показниками доброзичливого сексизму мають нижчий рівень гендерної рівності.

Сексизм шкодить усім: жінкам, чоловікам і суспільству загалом. Боротьба з ним — це не лише прагнення до справедливості, а й шлях до покращення економічного, соціального і психологічного середовища. Усунення гендерної нерівності сприяє вищій продуктивності, зменшенню рівня конфліктів і покращенню здоров’я населення.

Досягнення жінок — це досягнення всього суспільства. Дослідження Магдалени Завіши та Наташі Косаковської-Березецької чітко демонструє, що боротьба із сексизмом і просування гендерної рівності — це крок до кращого майбутнього для всіх.