Що таке невизначеність і чому вона нас лякає?

Ми всі прагнемо будувати чіткі плани, ставити перед собою конкретні цілі, а іноді навіть намагаємось отримати певні гарантії їх реалізації. Ми хочемо мати відповіді на всі свої питання, прораховувати кожен крок наперед і передбачати майбутнє, наче створюючи стабільність та впевненість. І це все закладено в нас природно задля виживання та безпеки як необхідність все контролювати. Іноді цей контроль є лише ілюзією, чимось уявним, але позбутися його, відпустити надто складно.

І так сталося, що сьогодні на противагу контролю до нас прийшло відчуття невизначеності. Воно, безумовно, нам добре знайоме, бо кожен із нас у різні періоди життя стикався із страхом перед новими починаннями, певними змінами, неможливістю вплинути на ситуацію або щось спрогнозувати. Але сьогодні, з об’єктивних причин, це відчуття стає хронічним та лякаючим. 

Проте чи можливо навчитися приймати невизначеність і навіть використовувати її як інструмент для зростання?

Отже, чим більше ми впевнені, що саме ТАК буде, тим більше нас тривожить скасування планів. Але ми дуже звикли, що життя стабільне і воно підпорядковується певному нашому контролю. І тут важливо усвідомити, і почати управляти нарешті лише тим, чим ми насправді можемо управляти і перестати намагатися управляти тим (в своїй голові), чим ми не можемо. Отже, що знаходиться насправді під нашим контролем? Це наше тіло, емоції, наші думки. І це те, що від нас залежить. Якщо на вулиці раптово почався дощ, а ми без парасольки, від нас залежить лише обрати, що робити далі: сховатися під дах, повернутися додому, або змиритися з дощем і отримати від цього навіть певне задоволення. Ми не можемо зупинити дощ, але можемо змінити свій підхід до ситуації. 

Тобто є певні глобальні процеси, природні явища, епідемії, що аніяк не залежать від нас. З цим досить важко примиритися, та це те, що допомагає почати вчитися жити в моменті. І замість того, щоб зосереджуватися на тому, що ми не можете контролювати, звертати увагу на те, що є зараз. Корисним є привчатися задавати собі питання: «Як я можу зробити собі краще просто зараз?» І це зазвичай прості банальні речі: випити води, сісти в іншу позу, або встати і трохи походити. Та вони привчають нас повертати фокус уваги саме на себе. А саме там і знаходяться всі відповіді, ідеї і ресурси. 

В умовах невизначеності, актуальним стає розуміння, що в одну мить все може не лише змінитися, а й зникнути. І тут цінними можуть виявитися зовсім інші речі. Наприклад, те, що ми хочемо комусь освідчитися у коханні, або встигнути сказати слова вдячності, а можливо, опублікувати свій вірш. І це одразу може вивільнити велику кількість енергії і допомогти сфокусуватися на тому, що ж насправді для нас є важливим. Ще Кастанеда писав: «Візьми Смерть радником», бо коли ми приймаємо рішення озираючись на Неї, на перший план виходять зовсім інші речі.

Отже, невизначеність часто сприймається нами як «ворог». Але, якщо поглянути на неї з іншого боку, вона може стати джерелом можливостей, бо коли ми не знаємо, що буде далі, у нас є шанс відкрити щось нове, головне – ризикнути та рухатись вперед через страх, навіть якщо здається, що йдемо навмання. І тут важливо розвивати довіру до себе. Корисно згадувати ситуації, коли ми успішно долали виклики, навіть якщо спочатку все здавалось невизначеним, згадувати деталі та відтворювати той стан всередині себе. Часто страх перед невідомістю змушує нас поспішати у прийнятті рішень. Але важливо зупиняться та давати собі час. 

Іноді саме там, де все здається таким заплутаним і безнадійним, ми можемо знайти не тільки вихід, а й самого себе.