Війна. Сирени. Школа. Як допомогти дітям адаптуватися до нового учбового року?

Адаптація до школи — завжди складний період, але сьогодні наші діти зіштовхуються з додатковими викликами. Постійні блекаути, недосипання через повітряні тривоги, емоційно або й фізично відсутні батьки, які вимушені, окрім школи, вирішувати безліч надскладних питань — усе це створює додатковий стрес для маленьких українців. Як же допомогти нашим дітям пройти через цей непростий етап і створити для них підтримуюче й безпечне середовище?

Успішній адаптації дитини в школі, навіть в умовах таких важких обставин, можуть посприяти наступні кроки:

1.Підтримуйте емоційний контакт з вашою дитиною

У таких надскладних умовах діти потребують більше емоційної підтримки, ніж будь-коли. Якщо батьки не включені в емоційне життя й переживання дитини, вона може дофантазувати і намалювати для себе безліч жахливих сюжетів. Тому частіше розпитуйте, як дитина почувається після повітряної тривоги, чи виспалася вона, чи не перелякана, спостерігайте за її тілесними реакціями. Співпереживайте дитині, даючи зрозуміти, що всі емоції цілком нормальні і що на вас можна розраховувати, бо ви доросла людина і ви впораєтесь з усім цим. Для дітей емоційний стан батьків стає додаткової опорою, тому дбайте про свою рівновагу також, адже дитина, коли їй скрутно, страшно або тужливо, може спертися лише на вас.

2. Створюйте гнучкий, але стабільний розпорядок дня  

Зважаючи на часті перебої в електропостачанні та порушення звичного режиму через повітряні тривоги, важливо забезпечити максимально стабільний ритм життя. Правила, встановлені в родині, додають дитині відчуття додаткової опори та меж. Водночас, будьте готові проявити гнучкість: якщо вночі дитина не змогла виспатися через тривоги, сплануйте для неї відпочинок упродовж дня. Головне — забезпечити баланс між навчанням, відпочинком і фізичною активністю.

3. Позитивно налаштовуйте дитину на нові виклики  

У часи, коли майже все здається нестабільним, особливо важливо допомагати дітям бачити позитив навіть у самих важких ситуаціях. Заохочуйте їх розглядати виклики як можливості для розвитку, творчості, фантазії: разом шукайте альтернативні способи навчання в умовах блекаутів або ж використовуйте час повітряних тривог для того, щоб зібратися разом, поспілкуватися, пограти, дати одне одному обійми, підтримку. Гаджети, до речі, тут відіграють доволі негативну роль, оскільки паралізують дитячі імпульси до творчості, хоча й відволікають. Тому обирати вам: чи зайняти дитину, виключивши її мозок, чи включати її мозок, виключивши гаджет.

4. Підтримуйте фізичну активність   

Фізична активність залишається важливою потребою у будь-яких умовах. Якщо через блекаути чи обстріли дитина не може виходити на вулицю, шукайте можливості для активних ігор вдома. Рухаючись, дитина вивільнює емоції, виводить напруження, а це серйозно зменшує рівень стресу і покращує психоемоційний стан. Тому ігри, в яких дитина наслідує котиків, собачок, мавпочок, де вона стрибає, плазує або імітує інші рухи, не просто ігри, це чудова тілесна та емоційна терапія. Отже, навіть якщо зовнішні обставини не сприяють спокою, ви можете впливати хоча би на настрої та стани маленьких членів своєї родини. А це вже неабиякий результат!

5. Не піддавайте катастрофізації помилки дитини

Дитина лише починає свій шлях до знань. Її рівень підготовки рівно такий, який є. Усьому свій час, а кожній дитині — свій темп. Знайдіть те, за що можна похвалити, у чому вона сильна, підказуйте те, на що вона може спиратися у новому колективі. Це додасть їй впевненості та ресурсів пройти період адаптації легше.

6. Враховуйте індивідуальні особливості дитини

Кожна дитина по-різному реагує на стрес і тривоги. Тут немає місця критиці чи оцінці реакцій. Одній дитині може бути потрібна додаткова увага і більше спілкування, тоді як інша, можливо, хоче побути наодинці. Такій дитині неодмінно нагадуйте, що ви поруч і в будь-який момент вона може звернутися до вас по допомогу. Приділяйте час для розмови та спостереження за її поведінкою, щоб зрозуміти, який підхід та комунікація будуть найефективнішими у цих непростих умовах. Ставте запитання про те, що вона відчуває та називайте її стани, наприклад, «Я бачу, як ти тужиш» або «Я розумію, що ти засмучений». Після цих фраз ви можете одразу помітити, як ваша дитина повертає собі сили та настрій, адже її почуття прийняті без будь-яких умов.

Отже, зіштовхуючись із викликами, яких ми не могли уявити кілька років тому, важливо пам'ятати, що ваші обійми, теплі слова, стабільна емоційна присутність, емпатія та розуміння потреб — це найкращий засіб для успішної адаптації дітлахів. Тільки ви можете допомогти їм зберегти впевненість і радість від навчального процесу навіть у такі важкі часи, адже так діти зможуть відчувати вашу підтримку, безумовну любов і внутрішню силу витримувати будь-які їхні стани.