У дослідженні брали участь понад 60 молодих людей віком від 16 до 20 років, переважно чоловіків. Дослідники з Амстердамського університету запросили добровольців до своєї лабораторії для участі у незвичному експерименті.
Перед камерами та перед сканером мозку учасників попросили виконати гімн з мультфільму “Холодне серце” або будь-яку іншу обрану композицію. Повторити виконання пісні було не можливо. Метою експерименту було вивчення нейронної активності, пов'язаної з неконтрольованим припливом крові до обличчя, так званим "почервонінням", яке Чарльз Дарвін назвав "найлюдянішим з усіх виразів".
Спеціально розроблений протокол включав використання датчиків температури, прикріплених до щок учасників, для вимірювання фізіологічних реакцій та емоційної напруги під час виконання складних, незручних чи відверто дурних музичних композицій.
Психологи та вчені розглядають дві основні теорії припливу крові до обличчя: одна передбачає, що це наслідок соціальної напруги, невпевненості та самосприйняття, інша пов'язує його з більш примітивними реакціями на почуття вразливості в соціумі.
Доктор Міліца Ніколич, психолог і перший автор дослідження, наголошує: «Це пов'язано з тим, що людина знаходиться у центрі уваги і почувається беззахисною перед іншими людьми».
Перший етап експерименту включав караоке-виступ та перегляд записів. Учасники виконували складні треки, такі як Hello від Адель, All I Want For Christmas Is You від Мераї Кері та All The Things She Said від групи tATu.
Якщо вам цікаво, також можна почитати:
Через тиждень учасники експерименту знову зібралися, щоб подивитися свої виступи разом з іншими в умовах функціонального сканування мозку. Аналіз даних показав, що почервоніння щік супроводжується активацією мозочка і збільшеною активністю в зорової корі, що свідчить про підвищену увагу до власного виступу, а не реакцію на оцінки оточуючих.
Таким чином, дослідження показує, що почервоніння щік може бути наслідком внутрішньої напруги та почуття експозиції, а не реакцією на зовнішню оцінку від інших людей. А це, у свою чергу, відкриває нові перспективи для розуміння соціальних та емоційних механізмів людської поведінки.