Науковці та медики пояснили вплив стресу на мікробіом кишечника та імунну систему

Нове дослідження, опубліковане в журналі Cell, показало, що стрес може порушувати роботу мікробіома кишечника, що, в свою чергу, призводить до запалення та зниження здатності організму протистояти інфекціям. Висновки базуються на дослідженні, проведеному на мишах, та показують, що стресовий стан мозку може безпосередньо впливати на певні залози в кишечнику, що веде до змін у кишкових бактеріях та ширшій імунній системі організму.

Дослідники давно знали, що кишечник і мозок “спілкуються” один з одним. Під час стресу мозок стимулює викид гормонів, які можуть викликати захворювання кишечника, такі як запальні захворювання кишківника. Деякі бактерії в кишечнику можуть виробляти хімічні сигнали, що впливають на мозок та поведінку. Проте менш відомі нейронні комунікаційні шляхи, які забезпечують цей зв'язок.

Нейробіолог Іван де Араужо з Інституту біологічної кібернетики Макса Планка у Тюбінгені, Німеччина, разом зі своїми колегами зосередився на невеликих органах, відомих як залози Бруннера, які знаходяться в стінках тонкого кишечника. Ці залози виробляють слиз і містять численні нейрони. Команда виявила, що видалення цих залоз у мишей підвищує їхню сприйнятливість до інфекцій та збільшує маркери запалення.

Більш детальний аналіз показав, що видалення залоз Бруннера у мишей усуває бактерії роду Lactobacillus, які живуть у тонкому кишечнику. Ці бактерії відіграють ключову роль у стимулюванні вироблення білків, які утримують вміст кишечника всередині, водночас дозволяючи поживним речовинам проникати в кровотік. Відсутність Lactobacillus призводить до протікання кишечника, що дозволяє речовинам, які не повинні потрапляти в кров, проникати туди, викликаючи запалення та хворобу.

Дослідники виявили, що нейрони залоз Бруннера з'єднуються з волокнами блукаючого нерва, який є комунікаційним шляхом між кишечником та мозком. Ці волокна йдуть безпосередньо до мигдалеподібного тіла мозку, яке бере участь в емоціях та реакції на стрес. Розміщення мишей у хронічному стресі мало той самий ефект, що й видалення залоз: рівень Lactobacillus впав, а запалення посилилося, що свідчить про те, що стрес закриває залози Бруннера.

Ася Роллс, нейроімунолог із Техніону — Ізраїльського технологічного інституту в Хайфі, каже, що прямий зв'язок між мозком, залозами Бруннера, бактеріями та імунною системою вражає. Вона попереджає, що шляхи мишей можуть не збігатися з людськими, проте розуміння комунікаційних шляхів між мозком і кишечником може допомогти дослідникам вивчати, чому деякі люди більш стійкі до стресу.

Де Араужо вважає, що дослідження може мати значення для лікування розладів, пов'язаних зі стресом, таких як запальне захворювання кишок. Його група зараз вивчає, чи впливає хронічний стрес на цей шлях у немовлят, які отримують свої Lactobacillus через грудне молоко. Вона шукає, чи ці залози важливі для нормального розвитку та імунної функції на ранньому етапі життя.

Нові дослідження підкреслюють, як стрес може негативно впливати на мікробіом кишечника, що призводить до порушень у імунній системі та загальному здоров'ї. Відкриття прямих зв'язків між мозком і кишечником відкриває нові можливості для досліджень та розробки методів лікування, які допоможуть зменшити вплив стресу на організм.