У наш час часто зустрічаються статті про людей з відхиленнями у поведінці та поради щодо їхнього розпізнавання. Не потрібно довго шукати, щоб натрапити на заголовки на кшталт «7 ознак того, що ваш чоловік — психопат» або «Як уникнути сусіда-соціопата». Зазвичай терміни «психопат» і «соціопат» використовуються як синоніми. Це особливо яскраво видно на прикладі Ганнібала Лектера, персонажа з «Мовчання ягнят». У книзі його називають «чистим соціопатом», тоді як у фільмі — «чистим психопатом». Однак психіатри поставили йому зовсім інший діагноз. Будучи одночасно талановитим психіатром і серійним убивцею-канібалом, більшість рис особистості та поведінки Лектера можна віднести до категорії свідчень ASPD.
Але в чому ж полягає різниця між психопатом і соціопатом? У ході історії ці терміни використовувалися по-різному, але зараз їхні значення перетинаються. Про це пише для видання The Conversation Брюс Уотт, доцент кафедри психології, Університет Бонда.
Термін «психопатія» почав з'являтися в психіатричній літературі з 1800-х років. Однак у останній редакції Діагностичного і статистичного керівництва з психічних розладів (DSM) психопатія не вважається визнаним розладом. У 1950-х роках терміни, такі як «соціопатичний розлад особистості», були замінені на «антисоціальний розлад особистості», що використовується й досі.
Людина з антисоціальним розладом особистості демонструє постійне зневажання прав інших людей, що виражається у порушенні закону, брехні, імпульсивних діях, бійках, байдужості до наслідків своїх вчинків.
DSM згадує риси психопатії та соціопатії як частину антисоціального розладу особистості, але не як самостійні психічні розлади.
Перше детальне описання психопатії дав американський психіатр Герві Клеклі у своїй книзі 1941 року «Маска розсудливості». Він виділив такі риси, як поверхнева чарівність, ненадійність, відсутність почуття провини і сорому. Пізніше канадський психолог Роберт Хеар уточнив ці ознаки, додавши міжособистісні та емоційні характеристики.
Психопатів характеризує маніпулятивність, брехня, поверхнева чарівність і відсутність емпатії. Їм властива байдужість до наслідків їхньої поведінки і відповідальності за інших.
Термін «соціопат» був введений у 1930-х роках американським психологом Джорджем Партриджем, який акцентував увагу на соціальних наслідках антисоціальної поведінки. Хоча терміни «психопат» і «соціопат» часто використовувалися як синоніми, соціопатія пов'язувалася з впливом середовища на формування особистості. У першому виданні DSM 1952 року соціопатія розглядалася як результат соціального контексту, а не генетичних чи біологічних факторів.
Сьогодні соціопатія менш чітко визначена, ніж психопатія. З кінця 1960-х років термін «соціопат» поступово був замінений на «антисоціальний розлад особистості».
Психопатія пов'язується з біологічними та генетичними факторами. Дослідження показують, що у людей з психопатичними рисами можуть спостерігатися аномалії в роботі мозку, особливо в областях, що відповідають за емоції і самоконтроль. Соціопатія, навпаки, частіше пов'язана з впливом середовища, такими як насильство в родині та конфліктні стосунки.
І хоча психопати та соціопати часто асоціюються з насильством, не всі вони стають злочинцями. Однак психопатія пов'язана з більшим ризиком рецидиву злочинів і насильницьких дій. У суспільстві психопатія також пов'язана з наркотичною залежністю та порушеннями поведінки.
Соціопатія, навпаки, рідше слугує передвісником антисоціальної поведінки в майбутньому.