Чому психологи радять відзначати Геловін?

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада в багатьох країнах світу святкують Геловін — одне з найбільш неоднозначних свят. Відзначають його щороку напередодні Дня всіх святих. Однак Геловін так само далекий від України, як гостроверхий ковпак європейських відьом і мітла для польотів від традиційного вбрання українських «мамок» і місцевих «засобів для польотів». 

Історик Ніколас Роджерс, який досліджував витоки Геловіну, зазначав, що, незважаючи на спроби пов'язати його походження з давньоримським святом Паренталії, яке відзначалося 13—21 лютого, прототип Геловіну, ймовірніше за все, виник лише з появою кельтського язичницького свята Самайн, яке святкувалося в ніч на 31 жовтня і опис якого зустрічається в староірландській літературі, починаючи з X століття. 

Кельти поділяли рік на світлу і темну половини, а святкування Самайну символізувало початок темної половини року та завершення збору врожаю. Назва свята походить від староірландського слова Samhain, що означає «кінець літа». 

Традиція одягати “страшні” костюми — взагалі відносно новий елемент свята. Уперше як повноцінний звичай вона була зафіксована на початку XX століття і бере свій початок із американських традицій костюмованих вечірок.

В Україні Геловін не є офіційним святом, і ставлення до нього в суспільстві досить неоднозначне: від “чому б не повеселитися трохи” до “навіщо зараз ще й у нечисть вбиратися”. Остання думка на тлі війни в Україні зараз часто переважає. Але чи такий вже поганий Геловін? Можливо, варто розглядати цей день як привід трохи переключитися? Про це ми поспілкувалися з психологами.

Світлана Литвинова: Можливість перевтілення дає змогу познайомитися зі своєю темною стороною. 

Тетяна Кугаєвська: Геловін - це свято вибуху творчості і зняття стресу через сміх з того, що лякає.

Володимир Ланчеєв: Думаю, що від Геловіна більше користі, як і від будь якого свята. Це привід зібратися в колі друзів або рідних, поспілкуватись. Відбувається єднання думок, почуттів, людина не почувається самотньо. А в наш час, коли гарних, добрих новин дуже мало, кожна мить такого спілкування особливо дорогоцінна.

Вікторія Курик: Геловін має ряд психологічних переваг, що сприяють емоційному та соціальному благополуччю. Насамперед, це свято допомагає людям безпечно виразити свої страхи та негативні емоції. Через костюми, страшні історії та тематику Геловіна люди отримують можливість прожити та зрозуміти свої емоції, які в інших умовах залишаються пригніченими. Така форма «емоційного розвантаження» сприяє катарсису, що може допомогти знизити рівень тривоги.

Крім того, Геловін стимулює креативність і розвиває уяву. Підготовка до свята, створення костюмів і декорацій сприяють творчому самовираженню, що позитивно впливає на психологічний стан, особливо у дітей, для яких розвиток креативності є важливим аспектом зростання. 

Оксана Аброськіна: Геловін — свято, яке поєднує різні символи страху, смерті та темних сторін людської психіки, що може впливати на нас як позитивно, так і негативно. Однією з головних психологічних переваг Геловіну є зняття напруги та страхів. Геловін дозволяє людям символічно зустрітися зі своїми страхами через образи привидів, скелетів та монстрів. Вибір костюма, створення декорацій та участь у святкових заходах стимулюють уяву, творчість та допомагають вільно виражати себе.

Але важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини, тому що деякі символи Геловіну можуть викликати тривогу, особливо у дітей та чутливих людей. Образи «нечисті» здатні пробудити негативні асоціації у тих, хто має травматичний досвід.  

Олена Биковець: Це розрядка, зняття внутрішньої безсвідомої напруги.

Світлана Литвинова: Світ та соціум диктує правило "будь хорошим ",тому люди і задоволення роблять щось погане. 

Тетяна Кугаєвська: Граючи самого страшного героя, якого людина змогла собі уявити (або принаймні дозволити собі втілити), вона, по-перше, ідентифікується з ним, сама стає тим «страхом», який ії лякає, тобто присвоює силу і владу, якою до цього наділяла цього персонажа. По-друге, інтегрує в себе тіньові аспекти, які були табуйовані в повсякденному житті. 

Володимир Ланчеєв: На мій погляд це можливість відчути себе іншим, вийти за межі звичного образу. Люди можуть випробувати інші ролі, не боячись осуду. 

Також костюми зомбі та привидів допомагають людям опрацьовувати свої страхи в безпечному середовищі. Таким чином, вони можуть краще контролювати свої емоції. 

Створення ідеального костюму часто вимагає фантазії та майстерності. Це спосіб самовираження і творчої реалізації.

Вікторія Курик: Це шанс побачити власну “тіньову” сторону — те, що в буденному житті зазвичай ховається за маскою соціальних норм. За Юнгом, ця «тінь» — наші приховані емоції, страхи, і навіть агресія, яку ми стримуємо. Одягнувши костюм монстра, люди можуть, хоч і на короткий час, відчути свободу випустити це назовні без страху осуду.

Оксана Аброськіна: Бажання раз на рік «перетворитися» на різну нечисть має глибокі психологічні корені. Згідно з теорією Карла Юнга, в кожній людині є так звана «тінь» — приховані риси, які зазвичай не приймаються суспільством та самою людиною. Геловін створює безпечний простір, де кожен може виразити агресію, силу чи інші емоції, які зазвичай залишаються прихованими в повсякденності.

Свято дозволяє поглянути на свої страхи з безпечної відстані — через костюми та інсценування. Коли людина перевтілюється в істоту з фільмів жахів, вона бере під контроль свій страх: це дозволяє відчути, що жах можна «вимкнути» або «вмикнути» на власний розсуд. Така гра з образом страху допомагає послабити його емоційний вплив і почуватися впевненіше в реальному житті.

Геловін стає своєрідним ритуалом прийняття різних сторін своєї особистості, надає простір для експерименту й дозволяє краще зрозуміти себе. Це спосіб на мить вийти за межі буденного, відкрити нові грані своєї особистості й повернутися до звичного життя з новим досвідом та почуттям цілісності.

Олена Биковець: Відбувається відігравання дитячих страхів, щоб не боятися, потрібно перевтілитись в об'єкт страху. Також здійснення бесвідомих бажань, бути сильним, могутнім, мати надздібності.

Світлана Литвинова: Створювати більше місці для проведення цього свята, щоб більш людей залучалося до цієї гри. 

Тетяна Кугаєвська: У віці 3-6 років з’являється багато фантазійних страхів, таких як страх перед монстрами, привидами, темрявою або вигаданими істотами. Мозок дитини активно створює фантастичні образи, які вона ще не може повністю контролювати чи відрізняти від реальності. Згадайте ті страхи, які Ви мали в цьому віці. Намалюйте іх. На базі цих ескізів зробіть декорації та створіть лук для себе. Вдягніться відповідно, зробіть грим та дозвольте собі рухатись згідно обраної ролі. Не соромтесь видавати звуки голосом страшного персонажа, що живе у вашій уяві.

Володимир Ланчеєв: Геловін може бути потужним інструментом для створення позитивних емоцій і зміцнення психічного здоров'я.

Перевдягання в монстрів і страшні образи дає можливість випустити внутрішні страхи та емоції. Це своєрідний терапевтичний процес, схожий на катарсис у психотерапії.

Також веселощі та сміх, які супроводжують святкування, є потужними антистресовими засобами, допомагаючи розслабитися і забути про повсякденні турботи, яких зараз вдосталь.

Але не треба забувати, що це працює для людей з нормальною психікою. Якщо людина вже має порушення психічного спектра, то додаткове порушення навіть керованим страхом може нашкодити.

Вікторія Курик: Щоб Геловін був корисним для ментального здоров’я, використовуйте його для:      зустрічі зі страхами, вивільнення емоцій, соціальної підтримки. Спільні заходи об’єднують і знижують стрес, підвищуючи відчуття підтримки. А прийняття тіньової сторони. Геловін дозволяє висловити «тіньові» аспекти себе, звільняючись від самокритики.

Оксана Аброськіна: Пропоную в це свято виконати веселу практику «Танець страхів», яка точно підніме настрій і буде дуже корисна для ментального здоров’я. Таку практику дуже класно робити з дітьми або з друзями.

Знадобиться:

- Кілька аркушів паперу, кольорові олівці, фломастери або краски

- Кумедний костюм або смішні аксесуари (перука, окуляри, щось абсолютно абсурдне)

- Ваша улюблена запальна музика

1.        На кожному аркуші паперу запишіть один зі своїх страхів. Наприклад, «страх бути смішним», «страх незручних ситуацій» або навіть «страх висоти».

2.        До кожного страху додайте щось смішне: наприклад, намалюйте вуса, капелюшок або смішну рожеву перуку на слові, що позначає ваш страх. Це допоможе побачити страхи з гумором.

3.        Оберіть найдивніший чи найсмішніший одяг, який знайдете, або надягніть абсурдні аксесуари. Наприклад, надягніть величезні окуляри, стару шапку, улюблений халат і капці з метеликами.

4.           Увімкніть запальну музику та почніть ритмічно танцювати навколо аркушів із вашими страхами. Уявіть, що кожен танцювальний рух «позбавляє» вас страхів, роблячи їх ще смішнішими й менш значущими.

5.           Після танцю підніміть кожен аркуш і скажіть страху щось смішне, наприклад: «Прощавай, мій страх виступів! Нехай тобі буде страшно без мене!». Порвіть аркуш на дрібні шматочки, вигукуючи щось на кшталт: «Тобі кінець, страх!»

6.        Зберіть усі шматочки аркушів і викиньте їх із пафосним виглядом або, спалить, або якщо у вас є старий капелюх, надішліть їх туди, промовляючи, наприклад: «Я – переможець страхів!» або «Вільний від усього цього!».

Сміх зменшує напругу та дозволяє подивитися на свої страхи з легкістю. Коли ви перетворюєте свої страхи на смішні персонажі та розважаєтеся з ними, психіка сприймає їх як щось безпечне і несерйозне.

Олена Биковець: Дозволити собі бути безтурботним, вільним від стереотипів та кордонів, бути як діти, вивільнити потаємні бажання, емоції, образи. Відчути силу та спроможність.

До того ж, як розповіла Оксана Аброськіна, чорний і помаранчевий кольори, які домінують на Геловін, несуть глибокий символізм. Чорний символізує смерть, невідоме й «темні» сторони нашої особистості, з якими ми часто не наважуємося зустрітися. Помаранчевий, навпаки, відображає життя, врожай і надію на відродження. Це нагадує про те, що навіть у темряві є потенціал для нового життя, розвитку і трансформації.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада в Україні відзначали Велесову ніч. Велес місцевий український бог, бог худоби, покровитель, всіх, хто творив, а також волхвів, травників і віщунів. Іноді йому приписували функції посередника між світом живих і мертвих.

Наші пращури вірили, що саме Велес навчив їх обробляти землю та бути добрими до тварин – не вбивати, спочатку дбати про них, а потім лише стригти шерсть чи доїти. 

Вдень 31 жовтня традиційно прибирали у будинку, милися та залишали воду для миття душ предків. Будинки прикрашали горобиною – щоб відлякати всяку погань. Під поріг сипали сіль щоб різна нечисть не могла зайти всередину.

Увечері перед Велесовою ніччю всі члени сім'ї сідали за стіл, "частували" померлих родичів - говорили про них. З настанням ночі надвір виставляли їжу зі столу - щоб поїли ті, хто блукає у темряві, а на підвіконні запалювали свічку, щоб рідні душі могли знайти дорогу додому.

А ще напередодні Велесової ночі не варто було позичати гроші. А однією з найгірших прикмет вважалося, почути стукіт у двері, відчинити та побачити незнайому людину. У Києві вірили, що тоді хтось із сім'ї може померти. Якщо ж таке траплялося, незнайомцю слідом обов'язково промовляли: "Охолонь, незнайомця слід, не вчинивши нам біди".

Свято досить похмуре було. Але ніхто й не обіцяв веселощів у цей час - попереду чекали найтемніші дні та холодні ночі. Але й вони закінчувалися весною та сонцем.