Суб'єктивні історії

Ігор згадав моменти з дитинства, коли почував себе пригніченим та самотнім. Він розповів, що у дитинстві його часто принижували однолітки та навіть батьки. Щоб вижити, він навчився приховувати свої емоції

Психолог слухав уважно, кивав, ніби збирався написати книгу "Як саботувати свою кар'єру і не зійти з розуму".

Сьогодні я зробив перший крок, записався на прийом до психолога. Страшно зізнатися, але моя боротьба з алкоголем досягла точки кипіння. Я втомився ховатися та вдавати, що все в порядку

А що тобі подобається робити? Що тебе тішить? - Запитав психолог, коли вже не в силах терпіти, я записалася до нього на прийом. Це питання змусило мене замислитися. Я навіть не могла згадати, коли востаннє думала про те, що мені подобається. Весь мій час було розписано під потреби інших.

Марина боролася із кожним словом, але коли почала говорити, слова ринули потоком. Емоції зашкалювали, сльози лилися рікою, але кожне слово робило її звільняло. Дівчина розповіла про те, що пішла від чоловіка, який її регулярно бив

“ Мої друзі здаються успішними та щасливими. У них ідеальні тіла, стосунки... А коли я дивлюся на себе, бачу лише сіру мишу…”

Прості мелодії, забуті композиції з дитинства. Музика почала приносити радість. Я відчував, як напруга йде з кожною нотою. А одного разу, граючи просто для душі, я навіть заплакав…