Президент УПЛ Олег Блінов: “Бути учасником Української Психотерапевтичної Ліги - це знак якості для психологів”

Чому психологам варто доєднатися до УПЛ? Чому Закон про систему психічного здоров'я вкрай необхідний самим фахівцям? Чи не відберуть сімейні лікарі роботу у психологів та психотерапевтів? Про ці важливі речі для фахівців галузі ми поговорили з Президентом Української Психотерапевтичної Ліги Олегом Бліновим.

Якщо ми говоримо про Українську Психотерапевтичну Лігу, то в першу чергу потрібно говорити про мету її створення. Це - популяризація професійної психотерапії в Україні. Ми хочемо, щоб якнайбільше людей мали змогу працювати з професіоналами нашої галузі. Щоб українці почали нарешті сприймати психотерапію, не як спосіб позбутися якихось небажаних симптомів, а як джерело нової енергії та нових сенсів життя. Тобто, ми розширюємо це поле і виходимо далі. Психологія, це та наука, яка дозволяє розвиватися людині як особистості і через це буде розвиватися і наша країна. 

Це була ідея Христини Кудрявцевої, психолога та генерального директора Європейської Школи Психології. Наразі пані Христина - Віцепрезидентка, голова комітету з розвитку та модернізації психологічної освіти УПЛ. 

Коли ідея виникла, я на неї відгукнувся, адже це було дуже своєчасно. Звичайно, існують інші організації і вони на слуху. Але кожна людина має можливість робити так, як вона бачить і ми вирішили створити Українську Психотерапевтичну Лігу, довкола якої можуть об'єднатися однодумці. 

Ліга має напрямки діяльності записані в статуті. Зі статутом, при бажанні, можна ознайомитися на нашому офіційному сайті. У нас вийшов досить ґрунтовний документ. 

Ми визначили основні актуальні напрямки нашої роботи і на їх базі створили комітети. Доручили керувати комітетами досвідченим фахівцям. Звертаю увагу, що серед керівників є значна частка психологів з науковими ступенями та вченими званнями. Це засвідчує їх високий рівень професійної підготовки.

Комітетів всього сім. Це Комітет з акредитації та сертифікації, Комітет із розвитку та модернізації психологічної освіти, Комітет з етики професійної діяльності, Комітет із питань психотерапевтичних модальностей, Комітет із питань розвитку доступності психотерапевтичної роботи, Комітет із питань масової популяризації ідеї розвивальної психотерапії та Комітет із питань розвитку ШІ-інструментів у психотерапевтичній практиці. Про те, чим комітети займаються та їхніх очільників можна прочитати знову ж таки на нашому офіційному сайті. 

Ми ще дуже молода організація. Тільки в травні 2024 року була прес-конференція де ми офіційно про себе заявили. У нас зараз все в русі, динаміці, і ми йдемо вперед. У нас є саме головне - чітка структура, мета діяльності, а решту - напрацюємо. 

Наші всі повноваження знову ж таки викладені в статуті. Першим пунктом записано: діяльність організації має суспільний характер, що проявляється у її взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування тощо. Наша організація - неприбуткова. Організація набула статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації 25 лютого 2024 року. У нас були установчі збори. А в травні ми вже заявили про себе у публічному та медійному просторі. 

Якщо порахувати тих, хто займається безпосередньо управлінням, виходячи з семи комітетів - це сім чоловік, плюс персонал, який забезпечує функціонування всієї системи, отже виходить кілька десятків людей. 

Мова йде про що? УПЛ була створена як майданчик для спілкування фахівців галузі. Які б десятки чи сотні організацій не входили в структуру, вони всі мають доступ до об'єднання і висловлювання своєї думки і обговорення цієї думки в різних формах. 

Алгоритм простий: на сайті розміщені умови для приєднання. Документи надсилаються оператору, який у свою чергу надсилає повідомлення і потім комунікація проводиться в обов'язковому порядку. 

Звичайно! Я сам, як Президент УПЛ, все перевірив, бо маю знати весь ланцюжок успішності функціонування організаційної системи. 

У нас є три рівня участі в роботі УПЛ: асоційоване, дійсне членство та рівень сертифікованого терапевта. Якщо кандидат не відповідає жодним вимогам УПЛ він повинен набратися терпіння і навчатися щоб його рівень професійної підготовки відповідав критеріям оцінки УПЛ. Тоді ми його приймемо до нашого колективу і він буде мати відповідний статус членства в нашої організації.

Ні, звичайно. Ці обмеження введені спеціально для того, щоб підтримувати на високому якісному рівні фаховий рівень.

Так, з цим існує проблема. Тут можна сказати що “таке життя”, бо кожна людина має право називати себе “психологом”, ґрунтуючись тому що ми спілкуємося одне з одним і маємо певний життєвий досвід. І виходячи з цього, будь хто може називати себе “психологом”. А може - філософом. Було б бажання. 

Інший рівень - коли людина хоче стати фахівцем-психологом. Значить потрібно отримувати вищу фахову освіту. Після отримання диплома людина має право називатися психологом за юридичним визначенням. Але зараз цього вже не достатньо. 

Україна, як країна європейського рівня розвивається, вимоги стають більш суворими до психологів. Окрім того, через війну населення країни знаходиться у складному ментальному полі. У нас майже поголовна невротизація із-за переживання постійних стресів, тривог, страхів тощо. І у багатьох людей із за цього активуються хвороби. 

Люди інтуїтивно самі намагаються собі допомогти, десь за розмовами на кухні, в родині, з друзями тощо. А якщо вже не вистачає ресурсів, а проблема залишається, то звертаються до фахівців. 

Хочу звернути увагу на те, що УПЛ працює в правовому полі. У нас є статут. І ми виконуємо закони, накази, розпорядження, інструкції тощо, які приймаються вищими органами влади в нашої країні. Так наприклад, 13 грудня 2023 року за №2118 був виданий Наказ Міністерства охорони здоров'я України, який затвердив перелік методів психотерапії з доведеною ефективністю. І ми цей наказ теж виконуємо як і інші. Тому що так працює організаційна система. Це як правила дорожнього руху автотранспорту. Одні правила для виконання всіма учасниками. І чим вище рівень професіоналізму учасників руху, тим вища якість роботи системи.

Якщо кандидат хоче вступити до нашої організації, він повинен подати, в першу чергу, на розгляд свої документи, які засвідчують рівень фаху. Ми їх уважно вивчаємо, спілкуємося з людиною і приймаємо рішення щодо його вступу в УПЛ.

Дякую за провокативне питання (посміхається). Але воно абсолютно має місце. Я думаю, що такі люди теж мають право бути присутніми в асоціації. Але людина повинна виконувати вимоги статуту нашої організації і спрямовувати свою життєву енергію не на створення конфліктів, а на своє позитивне особистісне зростання та організації в цілому. 

Наша організація має свою чітку філософію. Що це означає? Наша філософія - це об'єднання однодумців, які в руслі нормативного існуючого поля йдуть до спільної мети. Якщо людина погоджується виконувати вимоги статуту, погоджується використовувати певні методи в роботі, виконує певні нормативні вимоги але як особистість - активна, харизматична і в дискусіях висловлює ту чи іншу свою позицію - це цілком нормально. Це навпаки, дає певний поштовх та розвиток. Але у нас в статуті прописано, якщо людина буде порушувати статут - вона буде виключена з УПЛ.  

Взагалі організації, які стосуються психології, дуже відрізняються від інших професійних об’єднань. Ти не можеш працювати з людьми, якщо ти внутрішньо не готовий дотримуватися високих етичних стандартів психолога. 

У медиків є свій стандарт, у журналістів - також свої етичні стандарти. У нас це стосується не професійної діяльності, як технології, а психолога особисто, як людини. Психолог повинен мати високі чесноти характеру та індивідуально-психологічних якостей, для того щоб якісно працювати з іншими людьми і бути, як особистість, для них прикладом. 

Якщо психолог є членом нашої Ліги, це вже означає, що він є акредитованим. Тобто, він вже пройшов певні фільтри, відповідає певним вимогам і є членом УПЛ. Він має профільну вищу освіту, володіє визнаними методами, проходить особистісну терапію та супервізію - це вже може бути певним знаком професійної якості. 

Цей напрямок ми тільки починаємо розвивати, для того, щоб дати можливість психологам зацікавленим у підвищення кваліфікації реалізувати свої потреби. Зараз відбувається розробка стандартів. Зараз інформаційне поле в області надання психологічних послуг різної спрямованості дуже широке і кожна людина може ці потреби задовольнити - література доступна, існує безліч курсів. Тут без проблем.

А стратегічне завдання полягає в тому, щоб максимально наблизитися до європейських психологічних стандартів надання послуг населенню. Тому що в світі одними із самих високих стандартів є європейські стандарти. В цьому плані є над чим працювати, тому що наша система зараз далеко не досконала. У нас зараз відбувається бурхливий розвиток психології, тому що в країні війна і населення потребує психологічних послуг.

Динаміка руху України в світовому просторі показує, що ми все тісніше співпрацює з європейськими різноспрямований структурами. Вони мають свої організаційні та особистісно спрямовані стандарти. Тому психологічний напрямок розвитку суспільства не виняток, а закономірність. І це дуже добре. Тому що цінність життя людини в західних країнах з різних причин на порядок вище ніж у нас. І через поширення психологічної культури та освіти ми теж наближаємось до високих європейських стандартів якості життя. Вони сприяють індивідуальному особистісному розвитку людей.

Цей законопроект – є вимогою часу і практичний результат необхідності впорядкувати ринок надання психологічних послуг. 

В Україні цей ринок дуже молодий, місцями - дикий, і існує багато прогалин. Ми в цілому погоджуємося з цим законопроектом. Це однозначно позитивне рішення і необхідний документ, який дозволяє на певному рівні орієнтуватися на стандарти, які пропонуються впроваджувати. Він дає орієнтир на методи, які пройшли тривалу апробацію і визнані міжнародною психологічною спільнотою. І це саме важливе. Ми також плануємо прийняти участь у цих процесах, тому що маємо своє бачення на їх розвиток та досвід.

Кожен організаційний процес має свої закономірності розвитку. Я вважаю, що краще мати певну основу загального психологічного руху вперед, якийсь нормативний документ, ніж взагалі нічого не мати. 

Я вважаю це цілком позитивним. Лікар первинної ланки має бути тим містком, який існує між клієнтом, який звернувся за допомогою та психотерапевтом або психологом. Сімейний лікар має визначити, чи може він самостійно впоратися із проблемою. І якщо ні - то відправити до фахівця. Звичайно, сімейний лікар може надати першу психологічну допомогу, адже в медичних ВНЗ всіх цьому вчили, але за повноцінною допомогою краще рекомендувати звернутися до професійного психолога. 

Якщо в цьому у людини є потреба то нехай вступає до університету та навчається на психолога. Всій родині буде від цього тільки краще. Час покаже, чи буде далі студент працювати психологом, чи ні. Може бути так, що людина лише задовольняє свої потреби в інформації і на цьому все завершиться. Прикладом може бути процес, коли воду наливають у глечик. В ньому залишиться стільки води скільки є його об’єм і не більше. Так і у людей. Кожен від психології  візьме рівно стільки, скільки йому потрібно. А з часом стане зрозуміло чи буде людина фахівцем-психологом.

У нас в магістратуру зараз вступає багато людей, які до психології раніше не мали жодного відношення. Ті ж самі юристи, економісти тощо. Вони відчувають, як на рівні людини, так і на рівні фахівця, що їм не вистачає психологічних знань, умінь, навичок і це спонукає їх до навчання. 

Я вже казав на початку інтерв'ю, що в нашій організації значна кількість членів правління це науковці. Я особисто - доктор психологічних наук. У нас є і кандидати психологічних наук. І серед членів УПЛ є психологи з науковими ступенями і вченими званнями. Це свідчення того, що лише на науковій основі можна побудувати організацію та її розвивати, тому що кожна організація має закони та закономірності свого розвитку. 

Якщо говорити більш образно, то Українська Психотерапевтична Ліга - це цілком самодостатня організація, яка базується на науці та нормативній базі. І членство в УПЛ - це знак якості кожного, за який несуть відповідальність члени правління та керівники Української Психотерапевтичної Ліги. Адже у нас організація має корпоративну культуру, етику та свою філософію розвитку.