← Назад

Складний клієнт або Пригнічені емоції

27/05/2024| views599
facebooktelegramviberX
Складний клієнт або Пригнічені емоції

Ігор — високий, впевнений у собі чоловік із приємною зовнішністю та спокійним голосом. 

- Що привело вас до мене? - Запитую я, налаштовуючись на роботу.

- Почуваюся розгубленим, - починає Ігор. - Начебто все є: хороша робота, сім'я, друзі. Але я не відчуваю задоволення. 

Я киваю, даючи зрозуміти, що слухаю уважно. Ігор розповідає про свою роботу, як досяг успіху, про сім'ю, про те, як намагається бути ідеальним чоловіком і батьком. У його розповіді все звучить ідеально, але я відчуваю, що чогось не вистачає.

З перших сесій Ігор почав справляти враження ідеального клієнта. 

Відкрито говорить про проблеми, уважно слухає рекомендації та логічно міркує. Але результату немає. Тільки через місяць я зміг помітити, що він ніколи не говорить про свої почуття та емоції. Усі розповіді Ігоря мають виключно раціональний характер. Він ніби уникає тем, пов'язаних із особистими переживаннями та емоціями.

MOZHNA. Допоможемо знайти свого психотерапевта

ОПІР

- Давайте поговоримо про ваше дитинство. Чи були у вас важкі моменти чи події, які ви запам'ятали особливо яскраво? — питаю я на одній із сесій. 

Ігор змінюється в лиці та починає нервувати. 

- Навіщо повертатися до того, що вже пройшло? - З роздратуванням питає він.

- Добре, ми не поспішатимемо. Але я думаю, що це може бути важливим для вашого розуміння себе, - м'яко відповідаю я.

Наступні кілька сесій Ігор продовжував уникати розмов про минуле та свої почуття. Я зрозумів, що хоч би як я намагався, не можу пробитися через його психологічні захисти і мені потрібно змінювати підхід. 

- Давайте спробуємо наступну вправу, - запропонував я на черговій зустрічі. - Уявіть, що ви пишете листа самому собі в дитинстві. Що б ви хотіли сказати цій дитині? 

Ігор напружився, але взяв аркуш паперу і почав думати, що написати. Минуло кілька хвилин.

– Це складно, – каже він. – Я не знаю, що писати.

– Спробуйте просто висловити будь-які думки чи почуття, які спадають на думку.

Ігор знову задумався, написав кілька рядків і зупинився. У листі було написано: "Дорогий Ігоре, ти молодець. Продовжуй старатися, і все буде добре."

Це було типово для Ігоря – раціональний та стриманий лист. Я зрозумів, що техніка не спрацювала і сердився на себе, звинувачуючи в непрофесіоналізмі.

ПЕРШИЙ ПРОРИВ

Наступного разу я запропонував Ігореві намалювати своє життя у вигляді дерева, де коріння символізувало б його минуле, стовбур – сьогодення, а гілки – майбутнє. Ігор почав малювати, і його малюнок виявився вельми символічним: потужне коріння, міцний стовбур і велика кількість гілок, але всі вони були однаково рівними і без листя. «Знову не те» — у розпачі подумав я. 

– Ігоре, що можете розповісти про свій малюнок?

- У мене міцне коріння, я твердо стою на ногах, але... здається, чогось не вистачає.

– А як думаєте, чого? – поцікавився я.

Ігор замислився, дивлячись на малюнок.

- Можливо, життя? Емоцій? - Невпевнено промовив він.

Я з полегшенням видихнув, бо ми нарешті підійшли до того, що дійсно важливо, і Ігор сам почав це усвідомлювати. Ми говорили, що могло призвести до такої картини життя. Ігор згадав моменти з дитинства, коли почував себе пригніченим та самотнім. Він розповів, що у дитинстві його часто принижували однолітки та навіть батьки. Для того, щоб вижити, він навчився ховати свої емоції. Ігор боявся, що коли покаже свої справжні почуття, його висміють. 

- Я все життя намагався бути ідеальним, - зізнався він. – Інакше мені здавалося, що мене не приймуть, не полюблять.

Це стало переломним моментом у нашій роботі. Я зрозумів, що справжня проблема Ігоря криється в його глибокому страху бути знехтуваним. Тепер моє завдання – допомогти йому прийняти свої емоції та навчитися висловлювати їх.

Ми почали працювати над тим, щоб зруйнувати захисні механізми та навчити його бути чесним із самим собою. Я запропонував йому вправи на самоаналіз та рефлексію, щоб він міг поступово звільнятися від своїх страхів. Ігор почав робити успіхи. Він став більш відкритим на сесіях, і я помітив, як поступово змінюється його ставлення до себе, оточуючих та якість життя загалом.

Складний клієнт або Пригнічені емоції

МОЯ РЕФЛЕКСІЯ

У процесі роботи з Ігорем я багато чого навчився сам. Цей випадок показав, наскільки важливою є емоційна складова в житті. Без неї, які б успіхи та атрибути успішності нас не оточували, все здаватиметься дріб'язковим, не важливим. 

Чому я використав саме ці техніки? Я почав із проективних технік, таких як лист самому собі в дитинстві. Це допомогло мені побачити, наскільки глибоко Ігор ховає свої емоції. Він звик придушувати їх, боячись бути вразливим. Малюнок дерева життя був наступним кроком: він дозволив візуалізувати його внутрішній світ і побачити, чого насправді не вистачає. Такі техніки допомагають обійти психологічні захисту клієнта та докопатися до суті проблеми.

Владислав Хасанов

telegram subsribe
email subscribe
Читати більше