5 цікавих фактів про “Тест Роршаха”

8 листопада 2024 року виповнюється 140 років з дня народження видатного швейцарського психіатра та психоаналітика Германа Роршаха, який залишив вагомий внесок у психологічну науку, розробивши знаменитий проективний тест на основі чорнильних плям. Цей тест, відомий як "тест Роршаха" і не має людини, яка б не чула про “плями Роршаха”, хоча б на поверхневому рівні. 

Тест Роршаха складається з десяти чорнильних плям, кожна з яких має абстрактний вигляд. Під час тестування людина описує, що саме бачить у плямах, а психолог інтерпретує ці відповіді для виявлення певних психологічних характеристик. Ідея тесту полягає у тому, що інтерпретації плям відображають внутрішній світ особистості, її емоційні та когнітивні процеси, а також неусвідомлювані конфлікти.

На сьогоднішній день тест Роршаха втратив колишню популярність, оскільки на його місце прийшли більш стандартизовані методи, такі як MMPI або TAT. Проте його все ще використовують в деяких сферах, особливо в психотерапевтичній практиці та судовій експертизі, де він може допомогти дослідити індивідуальні риси особистості, що важко виявити за допомогою інших методів. Популярність тесту дещо відрізняється за регіонами: у країнах Європи та Латинської Америки його використовують частіше, тоді як у США його застосування знижується.

Українські практикуючі психологи, з якими ми поговорили, майже не користуються “плямами”, хоча на них знаються. 

Світлана Почтовюк, практикуючий психолог аналітичного спрямування. Викладач, кандидат педагогічних наук: “Особисто я не використовую тести Роршаха у своїй роботі, хоча вони мають своє місце у психології на рівні з іншими методами. Хоча тест дає респондентам свободу асоціацій, та інтерпретація психолога може залежати від досвіду, знань, віку і одна й та ж сама відповідь може призвести до різних висновків. Крім того відповіді респондента можуть відрізнятися в залежності від його емоційного стану: людина в радості та тривозі одні і ті ж самі «плями» буде сприймати по різному. І в цьому є субʼєктивність інтерпретації результату тесту”, - коментує психологиня .

Ольга Бернацька, аналітична психологиня. Більше 30 років у практичній психології та 20 років у аналітично-орієнтованій психотерапії: “Я знайома із тестом, але не використовую. Якщо професійно, то на сертифікат треба було вчитися кілька років. В Україні такого навчання раніше не було. Він дає лише ситуативний результат на "тут і зараз". З людьми, які мають особливості зору, може давати спотворений результат і сильно. На собі перевіряла – у мене астигматизм та частково спотворене сприйняття зеленого та коричневого. В аналітичній психотерапії взагалі тестів не використовую, там стільки символічного матеріалу в самих сесіях, що не до тестів”.

Лідія Падалка, аналітичний психолог, регресолог, психосоматолог, член Української Психотерапевтичної Ліги: “Я не використовую тест Роршаха, але знайома з ним і він мені подобається, як і всі проективні методики”.

Ірина Назарько, практикуючий психолог в інтегративному підході, член Української Психотерапевтичної Ліги: “Класичний тест Роршаха я не використовую в роботі. Працюю  з  елементами арт-терапії з тим, що малює клієнт”.

1. Глибинне дослідження особистості. За допомогою тесту Роршаха можна виявити глибинні аспекти особистості, такі як емоційні конфлікти, захисні механізми, тривожність і схильність до певних когнітивних спотворень.
2. Широкий спектр застосування. Тест гнучкий у застосуванні: його можна адаптувати для дослідження різних аспектів особистості, що робить його корисним в клінічній та судовій психології.
3. Відсутність впливу соціальної бажаності. На відміну від анкетних опитувальників, тест Роршаха важче "підлаштувати" під соціальні очікування, що робить його особливо цінним для дослідження неусвідомлюваних мотивів.

1. Низька об'єктивність. Оскільки інтерпретація відповідей значною мірою залежить від кваліфікації психолога, результати тесту можуть бути досить суб'єктивними.
2. Сумнівна надійність і валідність. Багато науковців критикують тест за відсутність стандартизованих критеріїв для оцінки результатів, що ускладнює його використання як надійного інструменту психодіагностики.
3. Обмежене використання в стандартизованій практиці. Тест Роршаха не забезпечує чітких діагностичних висновків, і це обмежує його застосування в практичній психології.

Хоча тест Роршаха сьогодні часто сприймається неоднозначно, внесок Германа Роршаха у психологічну науку є безсумнівним. Він розробив один із перших методів для дослідження неусвідомлюваних процесів, а також заклав основи для подальших досліджень у галузі психоаналізу та проективної діагностики. Його робота стимулювала розвиток інших проективних методів, які й досі використовуються психологами по всьому світу.

Ось кілька цікавих фактів про тест Роршаха:

1. Тест був натхненний дитячою грою. Герман Роршах захоплювався грою "Klecksography" (від німецького "Klecks" — пляма), у якій діти створювали чорнильні плями та намагалися вгадати, на що вони схожі. Це захоплення зрештою надихнуло Роршаха на створення свого тесту.
2. "Чорнильні плями" впливають на різні культури по-різному. Дослідження показали, що сприйняття чорнильних плям може відрізнятися залежно від культурного контексту. Наприклад, одні й ті ж плями можуть викликати різні асоціації у представників різних культур.
3. Тест Роршаха присутній у масовій культурі. Чорнильні плями стали символом психоаналізу та психотерапії, часто з’являються у фільмах, книгах та коміксах, підкреслюючи моменти психологічного напруження. Наприклад, герой коміксів та фільмів Роршах у "Хранителях" носить маску, схожу на чорнильні плями Роршаха.
4. Судове застосування тесту. У деяких країнах тест Роршаха використовується як частина судової експертизи для оцінки психологічного стану обвинувачених або свідків. Однак таке його застосування викликає суперечки через суб'єктивність інтерпретації.
5. "Феномен Роршаха" у сприйнятті випадкових форм. Тест Роршаха породив поняття, відоме як "феномен Роршаха", яке описує нашу схильність бачити осмислені образи в абстрактних або випадкових формах, що само по собі є цікавим проявом когнітивних та емоційних процесів.