Почуття захищеності

Почуття захищеності, або безпеки - базова потреба людини. Така ж, як потреба в їжі і повітрі. 

Після народження дитина почувається захищеною в обіймах мами. Тривалий час мама залишається єдиною, хто дає почуття безпеки, але з часом , коли дитина, потрапляє в соціум, значну роль починає відігравати тато. Сприйняття дитиною батька є приблизно таким: «Тато великий,сильний, авторитетный - він мене захистить». 

А якщо тата немає, або він не такий, що може захистити? Що відчуває дитина і як формується її особистість? 

Розглянемо на прикладі. Хлопчик, який з раннього дитинства не сприймав батька, як такого, що захистить. А в підлітковому віці, коли психіка особливо вразлива - батько уже був алкоголіком. Хлопець відчував сором і бажання якомога скоріше піти з дому. Всю відповідальність за сімʼю взяла на себе мама. І забезпечувала, як могла. Яким виріс цей юнак? Яким він почувався в колі підлітків? Незахищеним, таким, що в будь-який момент можуть образити і тому треба бути готовим до того, що прийдеться себе захистити. Тобто постійне почуття небезпеки і агресія. Не було поряд дорослого чоловіка, який би своїм прикладом і порадою навчив спілкуватись в колі підлітків, які є досить жорстокі і визнають тільки силу і авторитет, в їх розумінні. І хоч юнак не був слабаком - чи комфортно почувався в колі однолітків? Доля послала йому чисто чоловічий колектив і йому не було там комфортно, бо почуття потенційної загрози не зникало. В колі жінок було більш комфортно, але чи зміг він дати своїй дружині, доньці почуття захищеності, якого від нього чекали? 

Майже кожна жінка мріє про свого лицаря, благородного, розумного і сильного, з яким вона буде захищеною. «Як за камʼяною стіною». Особливо, коли в дитинстві тато не був тим «великим, сильним, який мене захистить». Так, неповні сімʼї, батько-алкоголік, відсторонений батько… і ось Вам покоління жінок, які не отримали цього почуття в дитинстві, не могли його отримати від свого чоловіка апріорі і тому звалили на себе непомірний тягар. Стали тією фігурою, яка намагається замінити собою всіх… і маму, і тата, і дідуся. 

Звичайно варіантів багато. Може бути старший брат, дідусь, дядько які виконали в житті дитини роль батька і сформували патерн поведінки і врешті особистість, яка забезпечить сама собі почуття власної захищеності. Так, звичайно ж є здорові цілісні особистості і жінки і чоловіки. А що ж робити нам, невротикам, які хочуть почуватися захищеними і самодостатніми? 

Ось про це і поговоримо. 

Зрозуміліше буде на прикладах.

Молода жінка, яка виросла в сімʼї пʼющого батька, одружилася з чоловіком, який виховувався мамою. Батько був майже весь час зайнятий і займався вихованням сина час від часу, виправляючи мамині помилки в вихованні. І, як говорять, партнери притягуються травмами. Жінка намагається постійно контролювати чоловіка, бо їй здається, що він може їй зрадити, або в чоловічому товаристві випити лишнього і втратити контроль, або, або… Що стоїть за контролем? Страх. Чого боїться жінка? Боїться бути покинутою( хоч немає ніяких підстав для страху). За цим страхом стоїть тривога, невпевненість, низька самооцінка. В психотерапії слід дослідити цей страх і він «розпакується» на складові, або там буде щось одне, але глибинне. І все це - почуття незахищеності. Людина весь час в тривозі по причині відсутності почуття безпеки. Психіка малює різні картинки небезпечних для неї подій і вона намагається тримати все під контролем. 

Якою ж може бути психологічна допомога цій жінці? В будь-якому випадку в неї занижена самооцінка і з нею ( самооцінкою) необхідно працювати. Це індивідуальна тривала робота, але вона того варта. Впевненість в собі, своїх силах, самодостатність - це шлях бути успішним і щасливим. 

Згадаймо що є священним Граалем щастя? 

Любов до себе.