Висока стеля, низька оцінка. Вчені виявили залежність між архітектурою та психологічним станом студентів на іспитах

Чи варто відмовитися від великих іспитових залів під час складання іспитів? У нещодавньому дослідженні, яке було проведене науковими співробітниками Університету Південної Австралії та Університету Дікін, розглянули вплив висоти стель на успішність студентів на іспитах.

Іспити існують понад 1300 років і залишаються однією з найпоширеніших форм оцінювання в школах та університетах. Їх часто проводять у великих приміщеннях для ефективного нагляду та економії простору.

Хоча пандемія призвела до переходу на онлайн-іспити, зросла занепокоєність щодо штучного інтелекту та інших форм шахрайства знову звернула увагу на традиційний формат очних іспитів. Це відбувається, незважаючи на дослідження, які показують, що іспити з високими ставками не сприяють навчанню і не запобігають шахрайству.

У попередньому лабораторному дослідженні 2022 року вчені виявили, що великі приміщення впливають на активність мозку, пов'язану зі здатністю студента чи школяра концентруватися. Це викликає питання: чи впливають великі приміщення в повсякденному житті на когнітивні здібності і, відповідно, на результати студентів у традиційних іспитових залах?

Щоб перевірити це, у новому дослідженні вчені порівняли результати іспитів студентів, які складали іспити в аудиторіях різного розміру. Вони проаналізували дані 15 400 студентів-психологів одного австралійського університету за вісім років (2011–2019 рр.) у трьох кампусах.

“Ми співставили бали за іспити та розміри приміщень, де вони проводилися. Висота стель варіювалася від 2,79 до 9,50 м, а площа підлоги — від 38 м² до 1562 м². Оскільки ми використовували неекспериментальні дані, ми врахували інші змінні, які могли б вплинути на результати,” - розповідає постдокторант, науковий співробітник Університету Південної Австралії Ізабелла Бауер.

“Ми врахували бали за курсові роботи студентів, а також такі змінні, як стать, вік, минулий досвід складання іспитів та навчальний блок. Ми також врахували географічне розташування, оскільки вимоги до вступу відрізнялися в різних кампусах. Це допомогло нам більш точно оцінити вплив висоти стель на результати іспитів,” - коментує проректор з сесійного академічного досвіду та заступник керівника психологічного факультету Університету Дікін Жаклін Бродбент.

Для аналізу вчені використали статистичну модель «лінійна змішана модель», яка дозволила врахувати різні змінні та їхній вплив на успішність на іспитах.

Значущість для курсових робіт становила менше 0,001, а для висоти стель — 0,002. Оцінка нижче 0,05 вказує на те, що результат малоймовірно випадковий, що підтверджує реальність ефекту. Це означає, що попередні бали студентів за курсові роботи мали більше впливу на їхні іспитові бали. Однак висота стель також була значущим предиктором їхніх результатів. Навіть після врахування інших факторів, вища висота стелі мала значний вплив на бали студентів.

Нові результати піднімають кілька питань для подальших досліджень:

• Чи впливають ізоляція та клімат-контроль (температура, якість та циркуляція повітря) на значущість розмірів приміщення? Дослідження показують, що такі фактори, як температура, впливають на когнітивні здібності.
• Як контекст приміщення впливає на результати? Знання про те, що великі зали та спортзали призначені для громадських заходів, може викликати дискомфорт або спогади, які впливають на продуктивність.
• Як близькість інших студентів впливає на схильність до шахрайства та результати?
• Що відбувається, коли студентів випадково розподіляють по приміщеннях різного розміру? Наразі існують інші фактори, такі як особлива увага, які визначають умови іспитів.

Онлайн-іспити також внесли нову змінну в умови навколишнього середовища для студентів. У домашній обстановці студент може почуватися більш комфортно та розслаблено, або, навпаки, йому може бути складно зосередитися через інші фактори.

Враховуючи, що вчені вивчали лише студентів однієї дисципліни (психології), необхідно повторити ці результати в інших областях і серед інших груп студентів.

Ця робота також вписується в більш широке дослідження впливу архітектурного проектування будівель на когнітивні функції. Суспільство вже обізнане про вплив будівель на фізичне здоров'я, і розроблені будівельні норми, що забезпечують відповідність цим стандартам. Однак дослідження показують, що архітектура простору може також впливати на мислення та виконання завдань, що важливо не лише для іспитів, але й для навчання та роботи загалом.