563
У кожного з нас є найкращий друг, який завжди поруч, не дасть зробити помилку та підтримає у погані моменти життя — це ми самі. Проте чи часто ми буваємо собі вдячні?
У світі, де заведено порівнювати себе з іншими, де кожен день ми стикаємося з критикою та тиском досягнень, любов до себе стає викликом. Нас змушують постійно вдосконалюватися, бути кращими, швидшими, розумнішими — і все це приглушує природне відчуття власної гідності. З часом з’являється внутрішній дискомфорт, неспокій і невпевненість у собі. В статті поговоримо про те, чому полюбити себе — це одне з найскладніших і водночас найнеобхідніших завдань у житті, та як зробити це екологічно та лагідно.
Любов до себе — це не егоїзм, не самозакоханість і не спосіб уникнути соціальної взаємодії. Це основа психологічного добробуту, яка дає можливість стати кращою версією себе, стійко долати труднощі та підтримувати здорові стосунки з іншими. Дослідження свідчать, що 85% людей страждають від низької самооцінки. Тож для багатьох любов до себе є незвіданою територією, на якій важко зробити перші кроки.
| Аспект самооцінки | Опис | Негативний вплив при низькій самооцінці | Позитивний вплив при високій самооцінці |
| Самоповага | Усвідомлення власної цінності | Відчуття неповноцінності, страх провалу | Впевненість у своїх силах і можливостях |
| Прийняття своїх недоліків | Здатність приймати себе таким, яким ти є | Постійна самокритика | Спокійне ставлення до своїх помилок, навчання на них |
| Самоусвідомлення | Розуміння власних емоцій і потреб | Відчуття розгубленості, нерозуміння своїх бажань | Чітке розуміння своїх цілей, гармонія між бажаннями та діями |
| Самопідтримка | Вміння бути підтримкою самому собі в складні моменти | Залежність від зовнішньої підтримки, постійна потреба в схваленні | Вміння самостійно розв’язувати проблеми та підтримувати себе |
| Позитивне мислення про себе | Спосіб бачити себе з позитивного боку, визнавати свої досягнення | Ігнорування успіхів, фокусування на невдачах | Визнання своїх досягнень, радість від прогресу |
Часто корені власної недооцінки заховані в нашому минулому — у негативному досвіді, критиці або дитячих травмах. Установки, які ми засвоїли про себе, перетворюються на постійний внутрішній діалог, що пригнічує самооцінку та викликає емоційну неврівноваженість. Людина починає себе «з’їдати»: «Я нічого не вартий», «Я ніколи не зможу досягти успіху» або «Я недостатньо розумна». Такі моделі мислення часто провокують бажання забутися — через надмірну роботу, секс, їжу, алкоголь, наркотики чи інших «помічників», які дають тимчасове полегшення, але не розв’язують проблему.
Також низька самооцінка та нелюбов до себе стають причинами розвитку психологічних проблем. Наприклад, дослідження 3 тис. молодих американців у віці 15-21 років показало, що низька самооцінка викликає розвиток депресії.
Щоб змінити цей патерн, потрібні час та зусилля. Але варто зробити хоча б перший крок і ви побачите, як покращується ваше життя. Бо люди, які люблять себе, зазвичай краще долають життєві труднощі та виклики. Пам’ятаєте, що говорять правила в літаку про кисневу маску? Спочатку потрібно подбати про себе, щоб мати сили допомагати іншим. Тож, любов до себе не означає нелюбов до інших чи прояв егоїзму. Йдеться про те, що ви повинні мати енергію та ресурси для того, щоб бути поруч з іншими.
Врешті-решт, позитивні почуття щодо себе можуть бути вирішальним інгредієнтом для щастя та ключем до хорошого життя. І це найбільший подарунок, який ви можете собі зробити.
Ми приходимо у цей світ схожими на гладкі бездоганні камінчики. Але з часом кожна проблема та виклик, які підкидає нам життя, залишають свої сліди, руйнуючи ідеальні поверхні. З’являються ямки, ями та цілі кратери, які формують загальний образ, тобто диктують нашу поведінку та почуття.
Низька самооцінка — це не просто тимчасова невпевненість у собі. Це глибоке відчуття власної малоцінності, яке може впливати на всі сфери життя — від стосунків з людьми до професійних досягнень. Але чому дехто поводиться як зірка, демонструючи впевненість та любов до себе, а інші, навпаки, постійно у собі сумніваються? Насправді багато факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх, закладають основу або для здорової самооцінки, або для відчуття власної недостатності. Розглянемо їх.
Маленькі діти почуття власної гідності та самосвідомості починають по-справжньому набувати приблизно у віці двох років. Однак на те, як розвивається це почуття, глибоко впливає оточення.
Припустимо, дівчинку постійно називають принцесою. Скільки часу пройде, перш ніж вона почне вважати та називати себе такою? Запитайте, як її звуть, і почуєте у відповідь: «Я маленька принцеса!». Те ж саме стосується й негативних навіювань. Будь-які, на перший погляд, безвинні жести або фрази з дитинства можуть в кінцевому підсумку мати досить інтенсивні, довготривалі наслідки.
Діти — це губки, які вбирають практично все, що бачать і чують навколо себе. Якщо дитину постійно критикують, порівнюють з іншими або не визнають її досягнень, це може закласти основу для низької самооцінки та відчуття «я не достатньо хороший». Наприклад, фрази на кшталт «Чому ти не можеш бути як твій брат/сестра?» або «Ти ніколи не робиш це правильно» залишають глибокі емоційні сліди.
Діти, які виросли в емоційно холодному середовищі, можуть почати сумніватися у своїй цінності через відсутність уваги, підтримки та любові. Як результат, у дорослому житті ці люди стануть для себе надмірно критичними з постійною потребою в схваленні з боку інших.
Ми живемо у часи, коли порівняння з іншими стало автоматичною реакцією. Соціальні мережі надто ідеалізують чуже життя та успіх, чим можуть викликати постійне відчуття власної недостатності. Коли ми бачимо, як інші досягають більшого або мають кращий вигляд, починаємо думати, що не відповідаємо цим стандартам. Порівняння можуть підсвідомо знижувати самооцінку, особливо якщо вимірювати свою цінність через чужі досягнення.
Негативні події або травми, особливо в ранньому віці, також можуть стати причиною низької самооцінки. Наприклад, діти, які пережили емоційне, фізичне або сексуальне насильство, часто виростають з глибоким відчуттям власної провини та нікчемності. Травми можуть створювати хибні уявлення про себе, змушуючи людину думати, що вона заслуговує на погане ставлення або що вона є причиною своїх невдач.
Бажання бути ідеальним часто стає пасткою для самооцінки. Перфекціоністи ставлять перед собою надмірно високі стандарти, і кожна невдача сприймається як підтвердження їхньої «неповноцінності». Коли людина постійно намагається досягти досконалості й не може відповідати своїм власним очікуванням, це викликає розчарування та почуття безнадійності. Нереалістичні очікування можуть бути пов'язані з тим, як нас виховували або чого вимагали від нас у дитинстві.
Суспільство також відіграє важливу роль у формуванні нашої самооцінки. Нерідко нав'язуються стереотипи та стандарти щодо того, як ми повинні виглядати, чого ми повинні досягати та як поводитися. Наприклад, культура успіху та зовнішньої привабливості, яку активно підтримують ЗМІ, може створювати враження, що людина повинна відповідати певному ідеалу, щоб бути прийнятою. Люди, які не відповідають цим стандартам, відчувають себе менш вартісними або недостатньо хорошими.
Підвищити самооцінку та розвинути любов до себе — це доволі важке завдання. Можливо, спочатку ви почуватиметеся некомфортно на шляху до змін, тому не варто поспішати — впроваджуйте стратегію поступово. Ось кілька способів, які на думку психологів сервісу MOZHNA, допоможуть вам почати:
Робота, домашні обов’язки, виховання дітей можуть виснажувати та не давати можливості побути наодинці. Коли ви 24/7 задовольняєте потреби інших, на свої вже не вистачає ані сил, ані часу. Тому перерви у спілкуванні з тими, хто найбільше на вас покладається, можуть бути дуже корисними, коли ви вчитеся любити себе.
Це може бути ніч у місцевому готелі, щоб подивитися фільм, виспатися та спокійно поїсти наодинці. Або смачний обід сам на сам з гарною книгою, коли ніхто ні про що вас не просить, не вимагає та не очікує.
Свіже повітря має терапевтичний ефект, а пригоди на природі з близькими неодмінно викликатимуть посмішку на вашому обличчі. Ви можете спланувати похід з романтичною ночівлею у наметі під зірками з партнером, або веселу велосипедну прогулянку з дітьми.
Дім має бути вашим безпечним місцем, вашим святилищем. Подумайте про те, що хочете бачити навкруги себе щодня: гарний посуд, живі рослини, фотографії зі щасливими спогадами або твори мистецтва, які вам подобаються.
Ви не можете бути всім для всіх, і важко бути по-справжньому корисним, якщо ви постійно намагаєтесь вижати із себе максимум. Коли навчитеся говорити «ні», це дозволить брати на себе лише ті зобов’язання, з якими ви можете впоратися без шкоди для власних потреб. Це чудовий спосіб більше поважати та любити себе.
Дослідження виявили незліченну кількість переваг (як психічних, так і фізичних) щоденних фізичних вправ. Займайтеся із задоволенням, у зручному темпі, не перенапружуйте себе — більше не завжди означає краще. Навіть 30-хвилинна прогулянка може стати чудовим способом змусити тіло рухатися і насолоджуватися фізичною активністю.
Ми всі час від часу ловимо себе на негативних думках про себе та самокритиці. Але потрібно докладати цілеспрямованих зусиль, щоб підняти собі настрій похвалою. Якщо вам потрібні нагадування для цього, залиште по всьому будинку записки зі своїми найкращими рисами характеру чи досягненнями.
Буває важко витрачати гроші на себе, особливо в часи фінансової скрути. Але невеликі (і випадкові) покупки допоможуть вам частіше посміхатися. Це можуть бути такі прості речі, як вишукана кава, дорогий засіб для вмивання або сеанс масажу, які ви зазвичай не дозволяєте собі купувати.
Дослідження показують, що медитація може покращити ваше психічне здоров'я в довгостроковій перспективі. Почніть з простого: знайдіть зручне та тихе місце, щоб посидіти 10 хвилин. Закрийте очі та зосередьтеся на своєму диханні, серцебитті та позитивних цілях, які ви ставите перед собою на день.
Не бійтеся здаватися слабкою або егоїстичною людиною — кажіть близьким про те, що потребуєте допомоги, час або простору.
Ви маєте право окреслити особисті кордони та дотримуватися їх. Ви не зобов'язані давати людям пояснення або виправдовуватися за свої рішення та дії.
Знайдіть час, щоб записувати свої вдячності, цілі, речі, які приносять вам радість. Ви також можете довірити паперу свої розчарування та помилки. Іноді це буває однією з найбільш цілющих дій, яку ми можемо зробити для себе.
Якщо відчуваєте розчарування щоразу, коли входите в інстаграм, подумайте про «детокс» — зробіть паузу або закрийте свої акаунти в соціальних мережах, тимчасово або назавжди.
Крім соціальних ролей, з якими ви живите, ви ще й самостійна особистість зі своїми бажаннями та талантами. Любити себе — це робити те, що змушує вас відчувати радість та повноцінність життя, що б це не було: від малювання та співу до складання пазлів та скелелазіння.
Іноді нам усім просто необхідно дати вихід емоціям, а плач може навіть принести певну користь.
Мабуть, одна з найважливіших форм турботи про себе — це дозволити собі висипатися. Крім очевидної користі для фізичного здоров’я, це дозволить вам почуватися краще й психологічно.
Запишіться на сеанс психотерапії: турбота про своє психічне здоров'я — один з найкращих способів проявити любов до себе.
Звісно, шлях розвитку любові до себе не буде легким. Одна справа — прочитати список порад, і зовсім інша — зробити щось із цього списку. Не хвилюйтеся, що щось піде не так: коли справа доходить до турботи про себе, не існує правильного чи неправильного способу зробити це. Завжди можна щось змінити, якщо ви вирішите, що один із способів до догляду за собою вам не підходить.
Полюбити себе — це не миттєва дія, а подорож, яка вимагає терпіння, часу і готовності працювати над собою. Але ця подорож варта зусиль, адже, піклуючись про себе, ми створюємо міцний фундамент для щасливого та гармонійного життя. Тому починайте з маленьких кроків і пам'ятайте: ви заслуговуєте на любов і повагу.
484
530
606
502
510
523
495