Вихід з тіні архетипу Сироти. Шлях до зцілення

У попередній публікації ми торкнулись поняття архетипу Сироти і розглянули загальні його прояви у психіці людини. У цій статті ми розглянемо шлях виходу із негативних проявів цього архетипу через встановлення контакту з важливою частиною нашої психіки.

Архетип Сироти є надзвичайно потужним у його позитивних проявах. Інша назва цього архетипу – це Божественне дитя. Тобто це та частина нашої психіки через яку ми контактуємо зі своїм духовним началом напряму. Саме з цієї частини формується глибокий контакт зі своєю справжньою суттю. Наразі багато з нас знайомі з поняттям «внутрішня дитина». В психологічній роботі використовується багато практик на зцілення саме цієї внутрішньої частини. По суті це і є робота з архетипом Сироти.

Простими словами, Сирота – це той, дитячі потреби якого не були задоволені іншими значущими дорослими.

До таких потреб належать не лише базові матеріальні речі такі як їжа, прихисток, фізична безпека, але й емоційні та духовні – валідація почуттів дитини, відзеркалення унікальності її особистості, надійний емоційний контакт з материнської і батьківською фігурою, відчуття, що мене люблять і світ радий такому як я. Все це є базовими потребами кожної людини. Але сирота позбавляється якщо не всього цього, то значної частини точно.

Ці позбавлення і нужди наповнюють психіку маленької людини і вона для того щоб вижити, шукає самостійно внутрішні ресурси в собі, адже дорослі не змогли забезпечити тим, чим повинні були, а інколи і ще гірше – наносять емоційну та фізичну шкоду. Це формує перші уявлення про те як побудований цей світ – не можна довіряти дорослим, можна розраховувати лише на себе.

Опинившись в непривітному, агресивному середовищі, де жодний з дорослих не може захистити, а ще й може знущається, єдиним спасінням для Сироти стає звернення до «магічних» сил – Бога, ангелів, казкових істот, вигаданих батьків, які можуть врятувати і полюбити її чи його. Таке спілкування з духовним началом є першим контактом дитини зі своєї самістю. І якщо так складеться, що ці «магічні сили» допомогли дитині і вона відчула цю віру у щось більше неї, що є добрим і захищає її, то є великі шанси, що така дитина виросте надзвичайно глибокою і обдарованою, наче наділеною  надздібностями, супер силою. Cирота стає частиною чогось більшого і важливого - частиною космічної драми.

Однак, утримувати цей глибокий духовний зв'язок не так просто. На шляху постає звичайна буденність, де всі ті обезцінені частини себе, які довелось відкинути, відрізати, пожертвувати ними заради виживання, починають проявлятись у взаємодії з іншими людьми. Сирота продовжує шукати тієї любові, схвалення, визнання, які неможливо було отримати в дитинстві.  І це викликає цілий спектр глибоких почуттів – від образи до лютого гніву на весь світ.

Зцілення і повернення всіх тих частин себе,  схоже на процес горювання, що складається з п’яти стадій:

1. Заперечення
2. Гнів
3. Торг
4. Депресія
5. Прийняття
    

Пропоную опис цих стадій через такі етапи:

1. Визнати (валідувати) завдану шкоду

Нажаль, всі жахіття дитинства нікуди не зникають з внутрішнього, психічного світу травмованої дитини, а архівуються в глибинних слоях психіки. Сирота, якому вдалося вижити і вирости, продовжує відтворювати те саме середовище у повсякденній реальності з іншими людьми. Частими симптомами перенесених ранніх травм дитинства є перманентна безпричинна тривожність, панічні атаки, психосоматичні хвороби тіла, залежності (алкоголь, наркотики, хаотичні сексуальні стосунки і ін.), неспроможність витримувати стабільність і спокій у житті.

Тому на цьому етапі основне завдання – перестати ігнорувати такі симптоми, «зустрітись обличчям» з тими почуттями, які не були валідовані в дитинстві, назвати потреби, які не були задоволені і усвідомити як те, що сталося тоді впливає на життя зараз.

2. Визнати, що люди, які мали обов’язок дбати про вас, не зробили це належним чином

На цьому етапі особливо багато відчуття образи, злості, гніву від усвідомлення завданої шкоди і спричинених наслідків травматизації. Суть психічної травми укладена в одному виразі: «Ті, хто мали мене захищати, напали на мене». Це може викликати потужне почуття ненависті до кривдників та глибоке розчарування у справедливості цього світу. За цим настає стадія торгу – у сироти торг відбувається у відносинах з духовним началом, він намагається знову змусити «щось велике» (Бог, духовні сили, ангели і т.д.) допомогти йому і врятувати чарівним чином, тобто основна потреба – відчути що я все ж таки цінний/цінна для цього світу і хоч хтось мене любить по справжньому.

3. Прийняття свого минулого
 Після проходження всіх випробувань настає етап визнання і прийняття себе з таким минулим. На цьому етапі основним завданням є усвідомлення і прийняття тієї реальності в якій довелось зростати щоб виявити сформовані дефіцити і незадоволені потреби. Тепер важливо навчитись задовольняти їх здоровими способами. Необхідно дати собі час, простір і можливості для безпечного і дбайливого зцілення, навчитись любити і поважати свою долю і прожитий біль. А найголовнішою ознакою зцілення буде спроможність знову комусь довіритись.  

Зцілення архетипу сироти — це складний, але необхідний процес, що вимагає глибокого самоусвідомлення, прийняття своїх травм та навчання задовольняти власні потреби здоровими способами. Але пройшовши цей шлях, людина відкриває доступ до глибокого духовного зв'язку та внутрішньої сили, що лежать у серці божественного дитя.