Сором. Як нейтралізувати цю емоцію

Кожен з нас в своєму житті соромився і нікому не хочеться про це згадувати. Бо це була або невідповідність поведінки, або зовнішності, або ще якихось якостей власним уявленням про себе. Сором є дуже сильною патогенною емоцією, яка, як іржа розʼідає людину зсередини тоді, коли вона залишається не прожитою. Є навіть вислів «згорають з сорому».

Хочу поділитися роздумами моєї клієнтки і як нейтралізувати емоцію сорому. 

Зранку «написалось» чергове ессе. Це були мої роздуми про зустріч з колишнім чоловіком в його дружиною в колі спільних друзів. Мої почуття до колишнього і емпатію, яку я проявила до його дружини тоді, в першу нашу зустріч. Зараз ми маємо дружні стосунки, але ж не все так однозначно… ось про це мої роздуми.

Захотілось комусь почитати. Подруг маю багато, але ж прочитати можу тільки Лікє. Ліка моя студентська подруга, дякувати Богу і Тіму Бернес-Лі , ми можемо спілкуватись чи не щодня, хоч живемо в різних країнах.

Ліка сказала, що від цього ессе вона просто в захваті. Сказала, що я росту і варто вже поставити цей твір на ФБ, що людям буде цікаво читати. Я звичайно ж відмовилася.

Подруга запитала:

- Чого ти боїшся?

Я не боюсь. Я просто не хочу. 

- Твоє «просто не хочу» - емоція і вона має назву «Страх». 

Ні, я просто не хочу, щоб хтось з моїх знайомих говорив за моєю спиною про те, що я написала.

- Ну ось це і є страх осуду, а точніше СОРОМ.

Ну я не знаю …

Моя подруга - психолог і наші розмови звичайно ж були і про стосунки, і про емоції, і про дитячі психотравми. Я завжди говорила їй, що в мене немає психотравм. І ось цього разу Ліка сказала:

- Це та травма, якої в тебе немає.

Згадалось дитинство, шкільні роки. Мені було років 15-16 і я любила самодіяльність. Любила читати вірші, довгі монологи і грати в спектаклі. Моїм партнером на сцені був молодий одружений чоловік, а на сцені ми грали закохану пару. Я навіть не придала значення тому, що він і не на сцені вів себе, як закоханий. Мені подобався однокласник і я думала, що закохана в нього.

І ось одного разу я сиділа в своїй кімнаті, коли до мами зайшла в гості жінка. Це не була сусідка чи родичка, чи подруга мами. Це була жінка з іншого кутка села, яка ніколи до нас не ходила. Я почула, що вона поцікавились де я. Мама відповіла, що не знає, мовляв, кудись пішла 

На що та відповіла: “а треба б знать. Бо оті спектаклі.. вже не тільки на сцені обіймаються. Бачили їх, сиділи, обіймались”

Мене обдало жаром, потім захотілось плакати, кричати, що це не правда. Але я не посміла навіть вийти з кімнати…

Потім мама мала зі мною розмову. Я витримала роль до премʼєри, але чомусь вже не хотіла бути артисткою.

Структура емоції сорому:

1. Яким я маю бути тут і зараз. Мої очікування від себе.
2. Яким я виявився тут і зараз (реальна поведінка )
3. Порівняння першого і другого.

Сором - це невідповідність моєї поведінки, соціального статусу, зовнішності та інших якостей моїм уявленням про себе.

В ситуації з мою клієнткою має місце ще й образа. І в першу чергу слід опрацювати образу за алгоритмом. (Опис нейтралізації образи в моїй публікації «Як психолог може вплинути на Ваш емоційний стан»)

В даній ситуації явно, що життєві цінності моєї клієнтки і тієї жінки дещо відрізняється.

Сільська жінка з «кращих побажань» принесла в чужий дім не перевірену, явно брехливу інформацію. Вона навіть не думала про те, яку травму завдала романтичній дівчині. І як це вплинуло на її подальшу долю.

Для нейтралізації сорому також є алгоритм, або його можна реконсолідувати через регресивний стан.

Далі буде